Загадки на українській мові про людей
Обновлено: 04.05.2024
І у мами є, і у тата є,
І у дочки є, і в онуки є,
Щоб його дізнатися, треба вголос назвати.
Думка
Що на світі все швидше?
Серце
День і ніч стукає воно,
Немов би заведено.
Буде погано, якщо раптом
Припиниться цей стукіт.
Якщо б не було його,
Не сказав би нічого.
Він завжди в роботі,
Коли ми говоримо,
А відпочиває,
Коли ми мовчимо.
Два сусіда-непосиди,
День на роботі,
Ніч на відпочинку.
Два Єгорки живуть біля гірки,
Живуть дружно, а один на одного не дивляться.
Брат з братом через дорогу живуть,
А один другого не бачить.
На ніч два віконця
Самі закриваються,
А зі сходом сонця
Самі відкриваються.
Є у кожної особи
Два красивих озерця.
Між ними є гора.
Назви їх, дітвора.
Я антонім до слова «сміх».
Не від радості, утіх -
Я буваю мимоволі
Від нещастя і від болю,
Від образи, невдач.
Здогадалися? Це.
Волосся
Не сіють, не саджають,
А самі виростають.
На одній горі багато трави
Так худобу цю траву не їсть.
За тобою він пасе,
Хоч на місці залишається.
По дорозі наша Машенька йде,
За мотузочку козу вона веде.
А перехожі дивляться в очі;
Дуже довга у дівчинки.
Між двох світил
Посередині один.
Ось гора, а у гори
Дві глибокі нори.
У цих норах повітря блукає -
То заходить, то виходить.
Отворю я хлевец,
Випущу стадо білих овець.
Близько ополонці
Сидять білі голуби.
Коли ми їмо - вони працюють,
Коли не їмо - вони відпочивають,
Не будемо їх чистити - вони заболять.
Губи і зуби
Червоні двері в моїй печері,
Білі звірі сидять біля дверей.
І м'ясо, і хліб -
Всю здобич мою -
Я з радістю білим звірам віддаю.
Зуби і язик
Тридцять два молотять,
Один повертає.
Білі силачі рубають калачі
А червоний говорун підкладає.
Пальці
У п'яти братиків одна робота.
У двох матерів
З п'яти синів,
Одне ім'я всім.
Є у мене працівники,
У всьому допомогти мисливці,
Живуть не за стіною -
День і ніч зі мною;
Цілий десяток
Вірних хлоп'ят.
Твої помічники - поглянь -
Десять дружних братиків,
Як славно жити, коли вони
Роботи не бояться.
Все життя ходять в обгонку,
А обігнати один одного не можуть.
Ми на них стоїмо і танцюємо.
Ну а якщо їм накажемо,
Нас вони бігом несуть.
Підкажи, як їх звуть?
Следующая загадка
Ще один скарб нашої мови, який дістався нам у спадок від предків - загадки. Загадка – це дотепне метафоричне запитання, поставлене у формі хитромудрого короткого опису будь-якого предмета чи явища. Це своєрідний і дуже давній вид народної творчості. Загадування в Україні завжди було неодмінною умовою не лише розумового розвитку дитини, а й випробовування кмітливості, мудрості та зрілості дорослих. В сиву давнину загадкам надавали магічного значення, вони були пов'язані з культовими обрядами й звичаями. Вміле одгадування загадок вважалося ознакою розуму і щасливої вдачі.
Специфікою загадок є те, що в них у завуальованій формі зашифровано якийсь предмет чи явище, первісне значення якого треба відшукати. Щоби їх розгадати потрібно вміти бачити спільне в конкретному й абстрактному, а метафоричні образи загадки замінювати реальними.
Загадки - це своєрідні перлини народної мудрості й творчості. Вони не тільки розвивають в людині гостроту розуму, догадливість, кмітливість, а й відкривають поетичну сторону звичайних речей, предметів і явищ.
Следующая загадка
Є собі два брати,
І обидва Кіндрати.
Через доріжку живуть,
А один одного не бачать. (Очі)
-2-
Два братики через дорогу живуть, один одного не бачать. (Очі)
-3-
На ніч два віконця самі закриваються, а зі сходом сонця самі відкриваються. (Очі)
-4-Є завжди і у людини, і у корабля. (Ніс)
-5-
Сопе, хропе, часом чхає,
Сюди-туди зазирає,
На морозі замерзає,
Бо одежини не має. (Ніс)
-6-
На світ разом народились
І ніколи не різнились -
Схожі, наче близнюки.
Одна другу доглядає,
Одна другу обмиває,
Щиро дбають, залюбки.
Де одна, там друга буде,
І усюди добрі люди
Звикли бачить їх обох:
Як одна чого не вдіє,
Зараз друга тут наспіє -
Дружно зроблять справу вдвох. (Руки)
-9-
Ношу їх багато років, а кількість їх не знаю. (Волосини, волосся)
-10-
Повен хлівець білих овець. (Рот і зуби)
-11-
У хлівці два ряди баранців, і всі біленькі. (Зуби)
-12-
На червоній перекладині білі курочки сідять. (Зуби)
-13-
Тридцять два баранці сідять у темному хлівці. (Зуби)
-14-
Все життя один одного наздоганяють, а обігнати один одного не можуть. (Ноги)
або Все життя один одного обганяють, а випередити не можуть.
-15-
Один говорить, двоє дивляться, двоє слухають. (Язик, очі, вуха)
-16-
Якби не було його, не сказав би нічого. (Язик)
А в нашого дядька курей грядка, та всі білі. (Зуби)
Два ряди сорочок, а між ними фартушок. (Зуби і язик)
під гаєм моргай,
під моргаєм сліпко,
під сліпком видко,
під видком нюхко,
під нюхком цапко. (Людина)
Хто вранці ходить на чотирьох,
удень - на двох, а ввечері - на трьох? (Людина - дитиною повзає, а в старості ходить з ціпком(палкою)).
Следующая загадка
Все життя ходять в обгонку,
А обігнати один одного не можуть. (Ноги)
Ми на них стоїмо і танцюємо.
Ну , а якщо їм накажемо,
Нас вони бігом несуть.
Підкажи, як їх звуть? (Ноги)
Ось гора, а у гори
Дві глибокі нори.
У цих норах повітря бродить,
То заходить, то виходить. (Ніс)
Завжди в роті, а не проковтнеш. (Мова)
Завжди він у роботі, коли ми говоримо,
А відпочиває, коли ми мовчимо. (Мова)
Читайте также: