Загадка про білочку на українській
Обновлено: 04.10.2024
Біжить він по долині
в сіренькій кожушині.
(Заєць)
Влітку сіренький,
А взимку біленький,
Довгі вуха має,
Швидко стрибає.
(Заєць)
В полі, в лісі, навкруги,
Скрізь у мене вороги.
Часом лізу я у шкоду,
Їм капусту на городах.
(Заєць)
Довгі вуха, куций хвіст,
Невеликий сам на зріст.
На городі побував,
Нам капусту попсував.
Довгі ноги - скік та скік.
Ми погнались, він утік.
(Заєць)
Довговухий пострибайчик.
Відгадайте, хто це?
(Зайчик)
Зимою в білому, як сніг,
А влітку в сірому гуляє.
Вловить його ніхто не зміг,
Тому що ноги довгі має.
Великі вуха, косий зір,
Як називається цей звір?
(Заєць)
Не ходжу я, а стрибаю,
Бо я спритні ноги маю.
Через поле навмання
Перегнав би і коня.
Я страшенний боягуз,
Дуже я усіх боюсь.
(Заєць)
Пара довгих вушок,
сіренький кожушок,
скорий побігайчик,
як він зветься. (Зайчик)
Що за дивний звірок -
Скік та скок, скік та скок!
Він стоїть серед трави -
Вуха більше голови.
(Заєць)
Я — вухастий ваш дружок,
В мене сірий кожушок,
Куций хвостик, довгі вуса.
Я усіх-усіх боюся.
(Заєць)
Я маленький, я вухатий,
Сірий, білий, волохатий.
Я стрибаю, я тікаю,
Дуже куций хвостик маю.
(Заєць)
Я страшенний боягуз,
Всіх на світі я боюсь.
В полі, в лісі навкруги –
Скрізь у мене вороги.
(Заєць)
Куций хвостик, довгі вушка,
Шерсть м’якенька, як подушка.
Скаче вгору, наче м’ячик.
Хто це, діти?
Сірий… (зайчик).
Следующая загадка
В лісі він без сумки ходить
Яблука й гриби знаходить.
Спина – голки. Очі – намистинки.
Хто це там біля ялинки?
(Їжак)
В лісі є кравець чудовий,
Шиє звірам він обнови.
Для ведмедя — кожушки,
Для лисички — чобітки,
Для куничок — рукавички,
І для білочки спіднички,
Зайцю — валянки на лапки
І для вовка теплу шапку,
А собі зшив піджочок.
Хто кравець цей. (Їжачок)
В ліс ми з друзями пішли,
Диво дивне там знайшли.
Як клубочок, ця тваринка,
Вся в колючках в неї спинка.
Хай собі затямить всяк,
Зветься дивний звір. (Їжак)
Гостроносий і малий,
Сірий, тихий і незлий.
Вдень ховається. Вночі
Йде шукать собі харчі.
Весь із тонких голочок.
Як він зветься. (Їжачок)
З голок колобок.
Хто згорнувся тут в клубок ?
Не впізнать, де хвіст, де носик,
На спині продукти носить.
(Їжак)
Котиться клубочок
Зовсім без ниточок.
Замість ниточок –
Триста колючок.
(Їжак)
Лісом котиться клубок,
В голках спинка і бочок.
Він полює ночами
За жуками і мишами.
(Їжак)
Між сосен , між ялинок
Пробігли сто голок.
Сто голок не простих ,
Їдуть яблука на них.
(Їжак)
Нам потрібні голки для шиття,
а кому потрібні голки для життя?
(Їжачкові)
Не кравець, а все життя з голками ходить.
(Їжак)
Ніс , як у свинки,
Так колючі щетинки.
(Їжак)
Під соснами, під ялинками
Лежить мішок з голками.
(Їжак)
По стежці йде,
Ліс на спинці несе.
(Їжак)
У клубок згорнеться,
Взяти не дається.
(Їжак)
Фиркає, коли сердитий
Весь колючками покритий
З голови до ніг. Ось так!
Здогадались, це … (Їжак)
Спритний, круглий і колючий,
І ні крапельки не злючий.
(Їжак)
Хоч не шию я ніколи,
Та голок в мене доволі.
(Їжак)
Следующая загадка
Бережлива і грайлива,
Й спритная вона на диво.
Вміє далеко стрибати
і горіхи розгризати.
(Білочка)
Бігли діти повз ялинку
І побачили хатинку,
Лісова пустунка там
Оселилась - і діткам
Чемно лапку подавала,
Ківш грибів подарувала,
А тоді - себе назвала.
(Білочка)
В лісі вогник рудуватий
Шишки лускає завзято. (Білка)
Вогонь-шубка, пишний хвіст.
Їй дарунки сипле ліс:
Осипають сосни шишки.
Час уже збирать горішки.
І дбайлива, і метка,
У дупло несе грибка.
(Білка)
Жовта блискавка невпинна
Між деревами пролине,
З гілки плигає на гілку
Ця мала руденька… (білка).
З гілки на гілку я можу літати.
Хвіст мій руденький важко спіймати
Ніколи у лісі мені влітку грати -
Треба гриби на час зимній збирати.
(Білка)
З гілки стриб на іншу гілку,
Рудохвоста скаче бджілка.
На сосні збирає шишки,
Смачні кедрові горішки.
(Білка)
Є горішки і грибочки
У дуплі на мотузочку.
Плигаю по гілочкам,
Я – руденька _ _ (Білочка)
На дубочку у дуплі
Сестроньки живуть руді
Люблять шишки і горішки
І грибків поїсти трішки
Працьовиті наче бджілки
Ці руді сестриці … (Білки)
Пухнастий клубочок
Виліз на дубочок,
Жолуді зриває
І в дупло ховає.
(Білка)
Пухова руденька шуба
Із сосни стриба на дуба.
Хвіст у неї, як мітла,
А сама на зріст мала.
Очі сяють, як намисто,
Мов дві цяточки вогнисті.
В неї хата гарна, тиха,
Взимку повненька горіхів.
В лісі любить вона жити,
Відгадайте, хто це, діти?
(Білка)
Рудий малесенький звірок
По деревах стриб та скок.
Він живе не на землі,
А на дереві в дуплі.
(Білка)
Спритний майстер у стрибках:
На деревах, по гілках.
Вся руда, пухнастий хвіст,
Рідний дім для неї – ліс.
(Білка)
У лісі живе,
Горішки гризе,
Грибочки збирає,
На зиму складає.
(Білка)
Хвіст трубою, спритні ніжки,
Плиг із гілки на травичку!
Носить все вона горішки
В золоту свою скарбничку.
В неї очі мов горішки,
Кожушинка хутряна,
Гострі вушка, наче ріжки,
У дуплі живе вона.
(Білка)
Червонясту шубку має,
По гілках вона стрибає,
Хоч мала сама на зріст,
Та великий має хвіст.
Як намисто оченята…
Хто це? Спробуй відгадати.
(Білка)
Що за дивна непосида?
На стежинку шишки кида?
З гілки скік та скік на гілку.
Упізнали, друзі,… (білку)?
Следующая загадка
Наш сайт Mamabook підготував чергову пізнавальну підбірку українських загадок для дітей. Ці короткі віршики допоможуть діткам більше дізнатися про життя й поведінку прудкої мешканки наших лісів. Загадки доповнені гарними фото тваринки.
***
Спритний майстер у стрибках:
На деревах, по гілках.
Вся руда, пухнастий хвіст,
Рідний дім для неї – ліс.
***
З гілки на гілку,
Швидкий, як м’яч,
Скаче по лісі
Рудий циркач.
Ось на льоту він шишку зірвав,
Стрибнув на стовбур
І там її сховав.
***
Бережлива і грайлива,
Та ще й спритна вона на диво.
Вміє далеко стрибати
і горіхи розгризати.
***
У дуплі живе
І горішки вправно гризе.
***
Пухнастий клубочок
Виліз на дубочок,
Жолуді зриває
І в дупло ховає.
***
З гілочки на гілочку
Стрибає, грається,
Спритна, моторна,
А не птах.
***
В лісі вогник рудуватий
Шишки лускає завзято.
***
По гілках стрибає, та не птах,
Руда, та не лисиця.
***
Руденьку шубку має,
По гілках вона стрибає,
Хоч мала сама на зріст,
Та великий має хвіст.
Як намисто оченята.
Хто це? Спробуй відгадати!
Читайте также: