Загадки про природу на українській мові

Обновлено: 24.12.2024

1. Стрибає з гілочки на гілку
Пухнастий м ’ ячик на ялинці .

Гриби збирає в лісі , шишки ,
Гризе в дуплі своїм горішки .

Мелькає хвіст , руденька спинка .
Хто відповість ? Цей звір , то ( білка ).

2. В теплій шубі зиму всю
Лапу смачно я смокчу .

Сплю під пісню хуртовини
Аж до весняної днини .

Полюбляю їсти мед ,
Звуся , звісно , я ( ведмідь )

3. Лячні очі , куций хвіст ,
Невеликий він на зріст .

Пружно , високо стрибає ,
Бо великі лапи має .

Влітку ласує травичку
А узимку має звичку

Гризти молоді деревця
Ви уже впізнали ( зайця )?

4. Він « пустелі корабель »,
Хоч не бачив моря зроду .
По пустелі ніч і день
Він бреде , не п ’ ючи воду .

На горбах його міцних
Возять скарб , мандрують люди ,
Їсть в пустелі колючки
Зветься « корабель » ( верблюдом ).

4. Любить спеку він і воду .
Дуже схожий на колоду .

Зачаїться і лежить .
Може носа відкусить

Тим , хто пильність загубив .
Бо на те він ( крокодил ).

5. На колючому клубочку –
Листя , яблучко , грибочок .

Ось клубок заворушився ,
Носик з відкілясь з ’ явився ,

Очі , наче намистини .
Хто , цікаво , ця тварина ? ( Їжачок )

6.Носить на собі хатинку
Ця розважлива тваринка .

Нікуди не поспішає –
Вік вона поважний має .

Небезпеки не боїться ,
Бо в домівці зачаїться

Може будь - коли трудяга ,
Симпатична ( черепаха ).

7. « Шуба » бігає по снігу .
Як здогонить – буде лихо

Зайчику чи пташці в лісі ,
« Шубу » звуть ту в лісі ( лисом )

8.Схожий зовні на собаку .
Але він не вміє гавкати .

Виє жалібно на місяць ,
Всі його бояться в лісі .

Любить м ’ ясом харчуватись .
Краще з ним не зустрічатись ! ( Вовк )

Загадки про явища природи

1. Гріє, гріє, припікає
всіх у воду зага¬няє.
(Сонце).

2. Вдень у небі гуляє,
а ввечері на землю сідає.
(Сонце)

3. Блакитна хустина, червоний клубок
по хустині качається, людям усміхається.
(Сонце / небо)

4. Всі його люблять, всі його чекають,
А кожен, хто подивиться, той одразу
скривиться.
(Сонце)

5. Високо стоїть, одне око має,
всюди заглядає.
(Сонце)

6. Хто однаково всіх любить?
Всіх однаково голубить?
Кожний скоса тільки гляне,
А обняти не дістане.
(Сонце)

7. Що сходить без насіння?
(Сонце)

8. Жовтий котиться клубок,
Та клубок цей без ниток.
Ані його розмотати,
Ні нового намотати.
Цілий день катається:
Спершу піднімається,
Згодом опускається.
Як це називається?
(Сонце)

9. Що то за очі: одне світить вдень,
а друге вночі?
(Сонце і місяць)

10. Один пастух багато овець пасе.
(Місяць і зорі)

11. Вдень блідніє, а вночі світить та не гріє.
(Місяць)

12. Без рук, без ніг, тільки з рогами,
а ходить попід небесами.
(Місяць)

13. Золотий пішов, а срібний прий¬шов.
(Сонце і місяць)

14. Всю ніч бродить навмання,
Прокладає шлях до дня.
(Місяць)

15. Без рук, без олівця малює без кінця.
(Мороз)

16. Скатертина біла весь світ по¬крила.
(Сніг)

17. В небі хмарка пролітала,
білий пух порозсипала.
Він на землю міцно ліг.
Називають його.
(Сніг).

18. Лежить, лежить та й побіжить.
(Сніг)

19. Надворі горою, а в хаті водою.
(Сніг)

20. Що це за птиця, що сонця боїться?
(Сніг)

21. І не борошно, а білий,
І не вата, а м'який,
І як дзеркало блискучий,
Покриває гори, кручі.
Застилає землю вкрай,
Щоб був кращий урожай.
Що це буде? Відгадай.
(Сніг)

22. Ніжна зірка сніжно-біла
На рукав мені злетіла,
Поки ніс її сюди,
Стала краплею води.
(Сніжинка)

23. Взимку вкрили ми навкруг —
Ліс, дорогу, поле й луг.
А як сонце припече —
Ми струмочком потечем.
(Сніжинки)

24. Що тут сталося за нічку?
Де була раніше річка
Від санчаток видно слід,
Все скував довкола. (лід).

25. Крил не має, а гарно літає.
(Сніжинка)

26. Без рук, без фарб, вікна розмаль¬овує.
(Мороз)

27. Сам не біжить, а стояти не до¬зволяє.
(Мороз)

28. Зроду рук своїх не має, а узори вишиває.
(Мороз)

29. Коли нема — чекають,
коли прий¬ду — тікають.
(Дощ)

30. Крил не має, скрізь літає
та ще й куряву здіймає.
(Вітер)

31. Невидимий дух скинув капелюх.
(Вітер)

32. Без рук, без ніг, а вікна й двері відчиняє.
(Вітер)

33. Чорне сукно лізе в вікно.
(Ніч)

34. Тече, тече — не витече, біжить,
біжить — не вибіжить.
(Річка)

35. Наче скло прозоре,
В'ється синя стрічка
То біжить у море
Безупинна. (річка).

36. Росте вона додолу головою,
Росте вона холодною зимою.
А тільки сонечко засяє —
Вона заплаче й помирає.
(Бурулька)

37. Іду — іде, стану — стоїть.
(Тінь)

38. Не дід, а сивий, не спить,
а стелиться,
Вкриває землю й океан, а звуть
його. (туман).
39. Зимою спить, а влітку шумить.
(Річка)

40. Крутиться, вертиться,
берега дер¬житься.
(Річка)

41 .Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить.
(Річка)

42. Із-під гірки, з-під крутої
Прокрадається норою,
Та й до моря утіка
Через лози по ярках.
(Джерело)

43. Два брати у воду дивляться,
а ніколи не зійдуться.
(Береги)

44. Без рук, без ніг, на гору побіг.
(Вітер)

45. Рукавом махнув — дерево зігнув.
(Вітер)

46. Ревнув віл на сто гір, на тисячу го¬родів.
(Грім)

47. Без рук, без ніг, а стукає й гри¬мить.
(Грім)
48. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить.
(Грім)

49. Шило-покотило попід небесами ходило,
з полями говорило.
(Грім)

50. Два брати рідні: одного всі бачать,
але не чують, другого всякий чує,
але не бачить.
(Грім і блискавка)

51. Що без леза та без зуба
розтина міцного дуба?
(Блискавка)

52. Без рук, без олівця малює без кінця.
(Мороз)

53. За горами, за лісом золота діжа встає.
(Сонце)

54. Сірі кабани усе поле затягли.
(Туман)

55. Один ллє, другий п'є, третя росте.
(Дощ, земля, рослина)

56. Щоб зернятко ожило,
треба сонце і. (тепло).

57. Летить орлиця по синьому небу,
крила розкрила, сонце закрила.
(Хмара)

58. Червоне коромисло через річку повисло.
(Веселка)

59. Дівчина з коромислом
вийшла в дощик літній,
А на тім коромислі стрічечки
семицвітні.
(Веселка)

60. В нас зимою білим цвітом
сад зацвів неначе літом.
(Іній)

61. Рано-вранці увесь світ
Вбрався в білий оксамит.
А як вітер налітає,
Оксамит цей опадає.
(Іній)

62. Росте вона тільки вниз.
Любить крівлю і карниз.
(Бурулька)

63. Як сонечка нема —
Мене шукать дарма.
А сонечко сія —
Завжди з тобою я.
Стрибаєш ти чи йдеш —
Стрибаю, йду я теж.
(Тінь)

64. Хто за тобою ходить,
а наздогна¬ти не може.
(Тінь)

65. Неживе, а за людиною ходить.
(Тінь)

66. Очима бачиш, а руками не візь¬меш.
(Тінь)

67. Шумить, гуде і все горою йде.
(Завірюха)

68. Горя не знаю, а гірко плачу.
(Хмара)
69. Без крил по небу літає,
ніхто її не б'є, а вона плаче.
(Хмара)

70. Білі овечки по небу блукали,
впа¬ли додолу, в річку попали.
(Хмари)

71. Усі ми рівні перед ним, —
І світлі, й темні, й русі,
Коли й на місці на однім,
То все одно ми в русі.
А він біжить, а він летить,
Бо вічності він служить.
Якщо прогаяти хоч мить,
То вже не надолужиш. Хто він?
(Час)

72. Куди ступиш — всюди маєш,
хоч не бачиш, а вживаєш.
(Повітря)

73. Скільки б не їв, ніколи ситий не буває.
(Вогонь)

74. Бажаний гість, замість цукерок дрова їсть.
(Вогонь)

75. Ниток багато, а в клубок не змота¬ти.
(Павутина)

76. Видно край, а до нього не підійдеш.
(Обрій)

77. Не звір, а виє.
(Буря)

78. Звечора вмирає, вранці оживає.
(День)

79. Хто найдовші нитки має,
небо й землю вмить єднає.
(Дощ)

80. Прозорий, як скло,
та не вставиш у вікно.
(Лід)

81. Уночі літає, вогнем миготить,
а ди¬му немає.
(Світлячок)

82. Зоряна зоряниця, молода дівиця,
Гуляти ходила, сльозу зронила.
Місяць бачив — не підняв,
Сонце встало — і підняло.
(Роса)

83. Нашуміла, нагриміла,
все зілляла і пішла.
(Злива)

84. Прислухайся до шуму:
з весною він іде!
Щось тріщить, ламається, скрегоче і гуде!
(Льодохід)

85. Дерева по коліна у воді стоять,
Сонячні промінчики виблискують, горять.
Зупинись і пильно подивись туди.
Що це за симфонія сонця і води?
(Повінь)

Следующая загадка

Загадки про хмари, про веселку, про туман, про град, загадки про вітер, загадки про хмару, загадки про дощ, загадки про заметіль, загадки про сніжинки, загадки про сніг і інші загадки.

Следующая загадка

Пройшла Меланія -
Зажглося полум'я,
Пройшов Пахом -
Затрясся будинок. (БЛИСКАВКА і ГРІМ)
***
Над річкою зупинився
Куля повітряна, золотий.
А потім зник за лісом,
Покачавшись над водою. (СОНЦЕ)
***
Щоб осінь не промокла,
Не розкисла від води,
Перетворив він калюжі в скло,
Зробив сніговими сади. (МОРОЗ)
***
У тиху погоду нас немає ніде.
Вітер подує - біжимо по воді. (ХВИЛІ)
***
Зима на даху сірі
Кидає насіння -
Ростить морквини білі
Під дахами вона. (БУРУЛЬКИ)
***
Що сталося? Ой-Ой-ой!
Влітку стало, як взимку:
Білі горошки
Скачуть по доріжці! (ГРАД)
***
Її не ростили,
Зі снігу зліпили.
Замість носа спритно
Вставили морквину,
Очі - вуглинки,
Руки - сучки.
Холодна, велика,
Хто вона така? (СНІГОВА БАБА)
***
Блакитний намет
Увесь світ накрила. (НЕБО)
***
Вище лісу, вище гір
Розстеляється килим.
Він розкинувся над тобою
Він розкинувся наді мною,
То він сірий, то він синій,
То він яскраво-блакитний. (НЕБО)
***
Без рук, без ніг,
Тільки з рогами.
А ходить під небесами. (МІСЯЦЬ)
***
Підростав, підростав,
Був рогатою - круглим став.
Тільки коло, диво-коло,
Став знову рогатою раптом. (МІСЯЦЬ)
***
За незліченною отарою
Вночі йшов пастух втомлений.
А коли проспівав півень -
Зникли вівці та пастух. (МІСЯЦЬ і ЗОРІ)
***
Не вогонь, а гріє.
Не лампа, а світить.
Як м'ячик, кругле.
Як гарбуз, жовте. (СОНЦЕ)
***
Нашуміла, нагремела,
Всі промила і пішла,
І сади і городи
Всій окрузі полила. (ГРОЗА)
***
Він і влітку, і взимку -
Між небом і землею.
Хоч все життя до нього йти-
Він все буде попереду. (ОБРІЙ)
***
Насупиться, насупився,
У сльози вдариться -
Нічого не залишиться. (ХМАРА)
***
Пухнаста вата
Пливе кудись,
Чим вата нижче,
Тим дощик ближче. (ХМАРА)
Всі обходять це місце:
Тут земля, наче тісто.
Тут осока, купини, мохи,
Немає опори для ноги. (БОЛОТО)
***
Він зриває всі без рук:
Капелюх, дах, старий сук.
Жене в небі хмари,
Сніг змітає з кручі. (ВІТЕР)
***
Він потрібний Для дихання,
З вітром, хурделицею дуже дружний.
Оточує нас з тобою,
Не зловити його рукою! (ПОВІТРЯ)
***
Пухнаста вата
Пливе кудись,
Чим вата нижче,
Тим дощик ближче. (ХМАРА)
***
За пнем -
Горбок,
А в ньому -
Містечко. (МУРАШНИК)
***
Дороге намисто
Засяяло на деревах,
Біле, іскристе,
Морозний, гілляста. (ІНІЙ)
***
Він холодний, проливний,
По п'ятах біжить за мною.
Тікаю - тільки гірше,
Бо всюди калюжі! (ДОЩ)
***
Біжить, біжить - не вибіжить,
Тече, тече - не витече. (РІЧКА)

Через річку переходить,
А з місця не сходить. (МІСТ)
***
Простягнувся поясок
Через поле і лісок,
Та не взяти його руками,
Не його змотати в клубок. (СТЕЖКА)
***
Був тугим він кулачком,
А разжался - став квіткою. (БУТОН)
***
Стовбур біліє,
Шапочка зеленіє.
Стоїть у білій одежі,
звісивши сережки. (БЕРЕЗА)
***
Не джміль,
Не бджола,
А жалить. (КРОПИВА)
***
На березі
6 великих шишок
І 3 маленьких.
Скільки всього шишок? (ЖОДНОЇ)
***
По чому в ліс ходять? (ПО ЗЕМЛІ)

Следующая загадка

Підбірка загадок про природу для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.

Можуть бути корисні для вихователів дошкільних установ, вчителів початкових класів, педагогів додаткової освіти, педагогів-організаторів при проведенні уроків, розваг, конкурсних програм та інших заходів.
Крім цього адресуються і батькам для розвитку кмітливості у своїх дітей.

***
В блакитний станиці -
Дівиця круглолица.
Вночі їй не спиться -
У дзеркало дивиться. (МІСЯЦЬ)
***
Голосно стукає,
Дзвінко кричить,
А що говорить,
Нікому не зрозуміти,
І мудрецям не впізнати. (ГРІМ)
***
Летить - мовчить,
Лежить - мовчить,
Коли помре, тоді реве. (СНІГ)
***
Гуляє в полі, та не кінь,
Літає на волі, та не птиця. (ВІТЕР)
***
Пройшла Меланія -
Зажглося полум'я,
Пройшов Пахом -
Затрясся будинок. (БЛИСКАВКА і ГРІМ)
***
Над річкою зупинився
Куля повітряна, золотий.
А потім зник за лісом,
Покачавшись над водою. (СОНЦЕ)
***
Щоб осінь не промокла,
Не розкисла від води,
Перетворив він калюжі в скло,
Зробив сніговими сади. (МОРОЗ)
***
У тиху погоду нас немає ніде.
Вітер подує - біжимо по воді. (ХВИЛІ)
***
Зима на даху сірі
Кидає насіння -
Ростить морквини білі
Під дахами вона. (БУРУЛЬКИ)
***
Що сталося? Ой-Ой-ой!
Влітку стало, як взимку:
Білі горошки
Скачуть по доріжці! (ГРАД)
***
Її не ростили,
Зі снігу зліпили.
Замість носа спритно
Вставили морквину,
Очі - вуглинки,
Руки - сучки.
Холодна, велика,
Хто вона така? (СНІГОВА БАБА)
***
Блакитний намет
Увесь світ накрила. (НЕБО)
***
Вище лісу, вище гір
Розстеляється килим.
Він розкинувся над тобою
Він розкинувся наді мною,
То він сірий, то він синій,
То він яскраво-блакитний. (НЕБО)
***
Без рук, без ніг,
Тільки з рогами.
А ходить під небесами. (МІСЯЦЬ)
***
Підростав, підростав,
Був рогатою - круглим став.
Тільки коло, диво-коло,
Став знову рогатою раптом. (МІСЯЦЬ)
***
За незліченною отарою
Вночі йшов пастух втомлений.
А коли проспівав півень -
Зникли вівці та пастух. (МІСЯЦЬ і ЗОРІ)
***
Не вогонь, а гріє.
Не лампа, а світить.
Як м'ячик, кругле.
Як гарбуз, жовте. (СОНЦЕ)
***
Нашуміла, нагремела,
Всі промила і пішла,
І сади і городи
Всій окрузі полила. (ГРОЗА)
***
Він і влітку, і взимку -
Між небом і землею.
Хоч все життя до нього йти-
Він все буде попереду. (ОБРІЙ)
***
Насупиться, насупився,
У сльози вдариться -
Нічого не залишиться. (ХМАРА)
***
Пухнаста вата
Пливе кудись,
Чим вата нижче,
Тим дощик ближче. (ХМАРА)
Всі обходять це місце:
Тут земля, наче тісто.
Тут осока, купини, мохи,
Немає опори для ноги. (БОЛОТО)
***
Він зриває всі без рук:
Капелюх, дах, старий сук.
Жене в небі хмари,
Сніг змітає з кручі. (ВІТЕР)
***
Він потрібний Для дихання,
З вітром, хурделицею дуже дружний.
Оточує нас з тобою,
Не зловити його рукою! (ПОВІТРЯ)
***
Пухнаста вата
Пливе кудись,
Чим вата нижче,
Тим дощик ближче. (ХМАРА)
***
За пнем -
Горбок,
А в ньому -
Містечко. (МУРАШНИК)
***
Дороге намисто
Засяяло на деревах,
Біле, іскристе,
Морозний, гілляста. (ІНІЙ)
***
Він холодний, проливний,
По п'ятах біжить за мною.
Тікаю - тільки гірше,
Бо всюди калюжі! (ДОЩ)
***
Біжить, біжить - не вибіжить,
Тече, тече - не витече. (РІЧКА)
***
Через річку переходить,
А з місця не сходить. (МІСТ)
***
Простягнувся поясок
Через поле і лісок,
Та не взяти його руками,
Не його змотати в клубок. (СТЕЖКА)
***
Був тугим він кулачком,
А разжался - став квіткою. (БУТОН)
***
Стовбур біліє,
Шапочка зеленіє.
Стоїть у білій одежі,
звісивши сережки. (БЕРЕЗА)
***
Не джміль,
Не бджола,
А жалить. (КРОПИВА)
***
На березі
6 великих шишок
І 3 маленьких.
Скільки всього шишок? (ЖОДНОЇ)
***
По чому в ліс ходять? (ПО ЗЕМЛІ)

Читайте также: