Украинские пословицы о труде

Обновлено: 25.12.2024

Через фольклор передаются ценности украинцев, их трудолюбие, жизненные приоритеты и принципы.

В украинских пословицах про труд каждый сможет почерпнуть для себя руководство к действию. Не обходят стороной украинцы и важный вопрос оплаты труда: многие украинские пословицы о труде намекают на соизмеримость работы и вознаграждения.

Приказки про рідний край

  • Рідний край — земний рай.
  • Де рідний край, там і під ялиною рай.
  • Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина.
  • Дон Доном, а найкраще дома.
  • Всюди добре, а дома найліпше.
  • Кожному мила своя сторона.
  • Нема в світі, як своя країна!
  • За рідний край — хоч помирай!
  • Без калини немає України.
  • Бережи Вітчизну, як око, і вона тебе завжди берегтиме.
  • Будь-кому мила своя країна.
  • Додому і кінь жвавіше біжить.
  • За своїм краєм серце болить.
  • За рідним краєм і в небі сумно.
  • Кожен край має свій звичай.
  • На чужій стороні й весна не красна.
  • Не бувши на чужині, не оціниш по-справжньому рідної землі.
  • Рідна земля і в жмені мила.
  • Рідна земля – мов колиска золота.

Читайте також:

Приказки та прислів я про рідний край, багато Українських прислів’їв виражають любов до Батьківщини, готовність її захищати, осуд зрадників, стверджують необхідність дружби між народами тощо.

Следующая пословица

Очевидно, що перші зразки такої народної творчості з’явились тоді, коли праця протиставлялась голоду — саме завдяки їй людина могла прогодувати себе та свою родину. Давні українці займались збирання трав, ловили рибу та вели сільське господарство. Все це відтворено в прислів’ях та приказках про працю : «Будеш трудитися — будеш кормитися», «Щоб рибу їсти, маєш у воду лізти». Щоб досягнути успіху, людина має концентруватися на справі: «Коли почав орати, то у сопілку не грати! — праця та відпочинок протиставляються як протилежні заняття.

Прислів’я про працю використовують наступні символи працьовитості, які були запозичені у природи: «бджола», «рання пташка», «мурашка», «чорний віл» та інші. Українці бачили, що все живе в природі працює — навіть пташка має потрудитись, щоб звити своє гніздечко. Щоб показати, що без зусиль нічого не прийде само, приказки про працю звертаються до образів «лежачого каменю», «печених голубів», «лежачого хліба», які самі не можуть зрушити з місця.

  • Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
  • Аби руки і охота, буде зроблена робота.
  • Без праці нема життя собаці.
  • Бджола мала, а й та працює.
  • Без діла жить — тільки небо коптить.
  • Без охоти нема роботи.
  • Без роботи день роком стає.
  • Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
  • Без діла сидіти, то можна одубіти.
  • Без діла слабіє сила.
  • Без роботи день роком стає.
  • Без снасті тільки блохи ловить.
  • Без труда не виловиш і рибки з пруда.
  • Без труда нема плода.
  • Без трудів не їстимеш пирогів.
  • Без уговору працювати,— що на пустім полі хліб збирати.
  • Будеш трудиться — будеш кормиться.
  • Баба з воза, на колеса легше.
  • Білі руки чужі труди люблять.
  • Білоручки — дармоїди та недоучки.
  • Будеш трудиться, будеш кормиться.
  • Всяк роби на себе.
  • В ліс не поїдемо, то й на печі змерзнемо.
  • В умілого й долото рибу ловить.
  • Важко ждать, як нічого не видать.
  • Великий день до вечора, коли робити нічого.
  • Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.
  • Від трудів праведних не наживеш палат каменних.
  • Від тяжкої праці скоріше будеш горбатий, чим багатий.
  • Вік живи, вік учись і вік трудись.
  • Вміння і труд все перетруть.
  • Вовка ноги годують.
  • Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то їстимеш калачі.
  • Всяке діло починай з голови.
  • Губами говори, а руками роби!
  • Гей воли до болота, яка плата така й робота. (Говорять про дешеву оплату праці.)
  • Гірка робота, а солодкий хліб.
  • Гірко поробиш — солодко з’їси.
  • Голова задумає, а ногам горе.
  • Де руки й охота, там скора робота.
  • Для нашого Федота не страшна робота.
  • Діло майстра величає!
  • Де не було початку, не буде й кінця.
  • Де руки ї охота, там спора робота.
  • Діло — не ведмідь, в ліс не втече.
  • Діло без кінця, як кобила без хвоста.
  • Діло не ведмідь — в ліс не втече.
  • Діло сяк-так волочиться, та відстать не хочеться.
  • Для нашого Федота не страшна робота.
  • До обіда аби помняв свого діда, а після обіда знов за діда. (Байдуже ставлення до праці)
  • Добра пряха й на скрипці напряде.
  • Добре діло утіха, як ділові не поміха.
  • Добре ковадло не боїться молотка.
  • Добре чужими руками жар загрібати.
  • Доброму коневі — не довгі версти.
  • Доки не впріти, доти не вміти.
  • Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
  • Добре роби — добре й буде!
  • Добрий початок — половина діла.
  • Добра пряха на скіпку напряде.
  • Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
  • Журавель ходить по болоту, наймається на роботу. (Людина удає, що шукає праці, а справді працювати не хоче.)
  • Зароблена копійка — краще краденого карбованця.
  • За один раз не зітнеш дерева враз.
  • Заклопотався, як квочка коло курчат.
  • З кармана — в кишеню.
  • З кутка — в куток.
  • З пустого — в порожнє.
  • З ткача не буде багача, а з швачки багачки.
  • За невміння деруть реміння.
  • Зароблена копійка краще краденого карбованця.
  • Зимою й літом під одним цвітом. (Праця це посувається вперед).
  • Зробив діло — гуляй сміло.
  • Зробив на п’ятак, а стратив на гривеник. (Непродуктивна праця).
  • І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.
  • І шитєє, і поротєє знає.
  • Із куля — в рогожку.
  • Кожна птичка своїм носиком живе.
  • Купець — торгом, піп горлом, а мужик горбом.
  • Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
  • Коли почав орати, то у сопілку не грати!
  • Лежачого хліба ніде нема.
  • Кипить, пріє,— на обід спіє. (Жвава праця.)
  • Кінець діло хвалить.
  • Кожна пташка своїм носом годується.
  • Коли могорич випили, значить і діло кінчили.
  • Коли не коваль, то і кліщів не погань.
  • Коли не пиріг, то й не пирожися: коли не тямиш, то й не берися!
  • Коли не тямиш, то й не берися.
  • Коли став робить, то байдики не бить!
  • Кому служиш, того й волю твориш.
  • Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
  • Коли почав орати, то у сопілку не грати!
  • Лежачого хліба ніде нема.
  • Луччий приклад, ніж наука
  • Люблю сиву за звичай: сопе та везе. (Кажуть про працьовитих людей.)
  • Люди жать, а ми на межі лежать.
  • Люди орать, а ми руками махать.
  • Маленька праця краща за велике безділля.
  • На годину розуму не хватило, а на ввесь вік дураком зостався.
  • На годину спізнився, за рік не доженеш.
  • На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.
  • На охочого робочого все найдеться діло.
  • На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балалайці.
  • На те курка й гребе, щоб що-небудь вигребти. (На те людина працює, щоб мати користь).
  • На чужий труд ласий не будь.
  • На чужу роботу дивитися — ситому не бути.
  • Найнявся — продався.
  • Недаром говориться, що діло майстра боїться.
  • Не дивись на чоловіка, а на його діло.
  • Не той молодець, що починав, а той, щ кінчає.
  • Не візьмешся за роботу, не буде й клопоту.
  • Не вмієш шить золотом, так бий молотом.
  • Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
  • Не все одразу дається, а потроху та по то зробиш користі чимало.
  • Не вчи орла літати, а соловейка співати.
  • Не вчи ученого їсти хліба печеного.
  • Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
  • Не довго цілився та добре попав. (Удача)
  • Не журись та за діло берись.
  • Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
  • Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
  • Не одежа красить людину, а добрі діла.
  • Не навчишся плавать, поки в вуха води не набереш.
  • Не нагнешся до землі — печериці не вирвеш. (Всяке діло внмага праці.)
  • Не побігаєш — не пообідаєш.
  • Не почавши — не кінчиш.
  • Не робота, а нудота.
  • Не сокира теше, а чоловік.
  • Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні.
  • Не святі горшки ліплять.
  • Не святі горшки ліплять, а прості люди.
  • Не я хліб їм, а він мене їсть. (Тяжка праця.)
  • Нема роботи без заботи.
  • Ні гріло, ні світило,— а враз прикипіло. (Несподіванка.)
  • Ні тпру, ні но: так і живемо.
  • Нікому сама птаха в руки не летить
  • Ноги носять, а руки годують.
  • Один працює умом, а другий горбом.
  • Очам страшно, а руки зроблять.
  • Під лежачий камінь вода не тече.
  • Поки не упріти, поти не уміти.
  • По роботі пізнати майстра.
  • Працює, як чорний віл.
  • Працюй, як коняка, а їж, як собака.
  • Передні колеса коняка везе, а задні самі котяться.
  • Перемелеться — борошно буде.
  • Печені голуби не летять до губи: працюй та й смакуй.
  • Піт річкою ллє, жнець своє бере.
  • Плата, як у ката.
  • По молебню плата, по грошах молебень.
  • Поганеньке ремесло краще доброго злодійства.
  • Помилка не фальш.
  • Попороби до поту, то й поїси в охоту.
  • Попрацюй влітку, відпочинеш взимку.
  • Послав бог роботу, та забрав чорт охоту. (Кажуть так про себе й про інших, коли нападуть лінощі.)
  • Праця до поту,— їжа в-охоту.
  • Праця і мучить, і годує, і учить.
  • Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
  • Ранні пташки росу п’ють, а пізні — слізки.
  • Ранній пізньому не кланяється.
  • Рання пташка росу оббиває.
  • Рано встали, та мало напряли.
  • Ремесло на плечах не висить і хліба не сить, а хліб дає.
  • Ремесло не коромисло, плеч не відтягне.
  • Робить, як попів наймит: їсть, то впріє, а як робить, то змерзне.До попів наймались дешевше, щоб ласіше їсти, а менше зробити.
  • Робить, як циган у жнива. (Лінивий.)
  • Робота чорна, та грошики білі.
  • Робить, як чорний віл.
  • Роботи без заботи нема.
  • Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
  • Роботящі руки гори вернуть.
  • Руки білі, а сумління чорне.
  • Рядись, не торопись, а працюй—не лінись. (Не роби наспіх.)
  • Слова — полова, а праця — диво.
  • Словом і комара не вб’єш. До слова треба й праці.
  • Сокіл на одному місці не сидить, а де бачить птаха туди й летить. (Так кажуть на працьовиту людину.)
  • Сталь гартується в огні, а людина — у труді.
  • Старається, як мурашка.
  • Стіл поставлять, так і робити заставлять.Як нагодують то й працювати заставлять.
  • Стриг чорт свиню: крику багато, а шерсті мало. (Говорять, коли витрачають праці багато, а користі мало)
  • Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.
  • Того руки не болять, що уміють.
  • Труд чоловіка кормить.
  • Трудова копійка годує довіку.
  • Такої роботи, що й носа ніколи втерти.
  • Танцюй, враже, як пан каже.
  • Терпіння та труд усе перетруть.
  • Товчемо воду в ступі.
  • Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
  • Трудно розкачаться, а там пішов.
  • Тяжко тому жить, хто не хоче робить.
  • У вмілого руки не болять.
  • У кого праця, в того й хліб.
  • У кого руки працюють, у того рот їсть.
  • У ліс дров не возять —у колодязь води не ллють.
  • Ходячи їм, а стоячи сплю. (Багато праці.)
  • Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
  • Хоч у ката, аби плата.
  • Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
  • Хочеш юшки,— лови рибку.
  • Хто без діла, той без хліба.
  • Хто багато робив, той і багато знає.
  • Хто в роботі, той і в турботі.
  • Хто не оре, той і огріхів не робить.
  • Хто дбає, той і має.
  • Хто живе своїм трудом, тому йде в дом.
  • Хто мілко оре, тому горе.
  • Хто не працює — той не їсть.
  • Хто нічого не робить, той і не помиляється.
  • Хто працює, той з голоду не мре.
  • Хто працює, той і їсть.
  • Хто рано підводиться, за тим діло водиться.
  • Хто робить лемеші, той їсть книші.
  • Хто робить, той голий не ходить.
  • Хто товче, той і хліб пече.
  • Хто хліб носить, той їсти не просить.
  • Хто що знає, тим і хліб заробляє.
  • Хто що вміє, то і діє.
  • Хто робить кревно, той ходить певно.
  • Чужим добром не забагатієш.
  • Чужими руками добре гада ловити.
  • Чесне діло роби сміло!
  • Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.
  • Швець без чобіт, а тесля без воріт.
  • Шиє та поре, тільки рукам горе.
  • Шилом моря не нагрієш, від тяжкої роботи не розбагатієш. Розуміється — гарячим шилом.
  • Щира праця мозолева.
  • Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
  • Що б то був за швець, коли б усім на копил чоботи шив!
  • Що вміть, так того за поясом не носить.
  • Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
  • Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
  • Як без діла сидіти, то можна одубіти.
  • Як дбаєш, так і маєш.
  • Як ручки зароблять, так ніжки сходять.
  • Як закипіло, так і поспіло.Успішна праця.
  • Як постелеться, так і виспиться.
  • Як робили, то сміялись, а як скінчили, то плачем.Погані наслідки неуважного ставлення до роботи.
  • Як хочеш їсти калачі, то не сиди на печі.
  • Як хочеш шить, то перш вузлика зав’яжи.
  • Яка кроква така й лата, яка праця, така й плата.
  • Яка пелена, така їй і ціна.
  • Яка праця, така й плата.
  • Яка робота, така й їжа.
  • Який Сава, така йому й слава.

Прислів’я про батьківщину

Следующая пословица

На нашем сайте собраны лучшие пословицы и поговорки о труде. Читаем, улыбаемся, а может даже и смеемся!

Бог труды любит.

Лежа на боку, не выработаешь и понюшки табаку.

Молоть жерновом — не то что языком.

Будешь трудиться — будет у тебя и хлеб, и молоко водиться.

Труд всегда даёт, а лень только берёт.

Не печь кормит, а руки.

Быт здоровый — труд толковый; быт плохой — и труд такой.

В народе тот не забудется, кто честно трудится.

Кто любит трудиться, тому есть чем похвалиться.

Послал Бог работу, да отнял черт охоту.

В поле Маланья не ради гулянья, а спинушку гнет, для труда живет.

На ретивую лошадь не кнут, а вожжи.

Кто толчет, тот и хлеб печет.

В труде — наше счастье.

Думай медленно, работай быстро.

Занятого человека и грусть-тоска не берет.

Вдохновение приходит во время труда.

Кабы не клин да не мох, так бы плотник издох.

Шесть дней рабочих, а седьмой — для охочих.

Век живи — век трудись, а трудясь, век учись.

В садике и школе сложно обойтись без пословиц и поговорок о друзьях. С их помощью дети учатся читать, а также понимать, что такое дружба и кого можно считать настоящим другом.

Читайте, разучивайте и рассказывайте друг другу эти небольшие мудрые высказывания. Это полезно для памяти, расширения словарного запаса, развития дикции и мышления, и для гармоничного развития ребенка.

Итак, пословицы и поговорки на украинском языке:

Без вірного друга велика туга.

Були б пиріжки — будуть і дружки.

Друзі пізнаються в біді.

Друзі — це злодії часу.

Коли хочеш позбутися друга, позич йому грошей.

Людина без друзів — що дерево без коріння.

Найти друга, за якого можна померти, — легко, а такого, щоб за тебе помер, — важко.

Не май друга вірного, не будеш мати зрадного.

Нема кращого друга, як вірна подруга.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

Нових друзів май, старих не забувай.

При добрій годині всі друзі й побратими.

То не друг, що хвалить тихо, а то друг, що хвалить вслух.

У друга вода солодша від вражого меду.

Хорошого друга узнаєш, як з ним розлучишся.

Чоловік без друга — що їжа без солі.

Як не матимеш друга, не матимеш ворога.

Як прийде туга, пізнаєш друга.

Берись дружно — не буде сутужно.

Говорити правду — втратити дружбу.

Дружба дружбою, а служба службою.

Дружба — найбільший скарб.

Дружба родиться в біді, а гартується в труді.

Дружба — як дзеркало: розіб’єш, не складеш.

Не в службу, а в дружбу.

Пробуй золото вогнем, а дружбу — грішми.

Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.

Зла компанія — що вугілля: як не впече, то замаже.

Погана компанія і доброго чоловіка зіпсує.

Лагідні слова роблять приятелів, а острі слова — завзятих ворогів.

Ліпше мати сто приятелів, чим одного ворога.

Приятелів тьма, а вірного друга нема.

Приятельство що старше, то сильніше.

Такого собі приятеля знайшов, що навіть до пекла би з ним пішов.

Треба і в пеклі приятеля мати.

Читать еще: Молитва семистрельной божьей матери умягчение злых сердец на русском языке. Молитва «Умягчение злых сердец

У товаристві лад — усяк тому рад.

Вчора браталися, нині розсталися.

Добре братство миліше, ніж багатство.

В лиху годину узнаєш вірну людину.

Біля чого потрешся, того і сам наберешся.

Чого сам собі не зичиш, того і другому не жадай.

Один другого не переважить, хоч на одній гілляці повісь.

Ми з тобою, як риба з водою.

Не ешь лука — вонять не будет.

Блоха кусает, а за что, не знает.

Без работы день годом кажется.

Коса любит брусок и сала кусок.

На низкое дерево и козы скачут.

Семь пятниц на неделе у пьяниц.

Без головы рукам и ногам плохо.

Жизнь проходит, как вода в реке.

Кому как угодно, а мы как знаем.

Плохая снасть отдохнуть не даст.

Моль одежду ест, горе — человека.

Ждали сверху, а приплыло низом.

За комаром не гоняйся с топором.

Заварил кашу, так не жалей масла.

Баранья шапка на бараньей голове.

Как дерево упадет, так оно и лежит.

Одолжить не штука, да отдать мука.

Сапожник на кобыле шкуру хвалит.

Свой сухарь вкуснее чужих пирогов.

Усы в честь, а борода и у козла есть.

Боль без языка, а говорит, где болит.

Какова молодость, такова и старость.

Рыбачил, рыбачил, а рыбы не бачил.

Болезнь не нужно звать, сама придет.

Масло с водою никогда не смешаешь.

Когда дрова горят, тогда и кашу вари.

Жизнь вдовца — как среди волков овца.

Жалит, как крапива, а колется, как еж.

Закурим, чтоб женина родня очумела!

Без соли не вкусно, без хлеба не сытно.

Кого змея кусала, тот и червяка боится.

Нет таких граблей, чтоб от себя гребли.

И на ровной дороге люди сломают ноги.

Коза — не животное, пьяница — не человек.

Куры на свадьбу не идут, так силою несут.

Что хрен, что горчица — невелика разница.

За думами и ночь мала, а при ходьбе — день.

Желудь хоть и мал, а из него дуб вырастает.

Из лежи не будет одежи, а из спанья — коня.

Очи без души слепы, уши без сердца глухи.

Баба в гостях нехотя целого поросенка съела.

Когда б так воевать, чтоб сабли не вынимать.

Лишь раз моргнет — каждая к нему прильнет.

Кабы не ели, не пили, так в золоте бы ходили.

И на здоровой яблоне гнилые яблоки бывают.

Замуж выйти — не дождливую пору переждать.

Запри перед вором двери, так он в окно влезет.

К дверям ключи подбирают, а к сердцу — редко.

Кто в пятницу скачет, тот в воскресенье плачет.

Молодость и мудрость не сидят на одном стуле.

Не руби выше головы: щепки глаза запорошат.

Погода — всем выгода, а слякоть — всем мученье.

За горем не надо идти за море — его и дома хватает.

Лучше без ужина ложиться, да без долгов вставать.

Что утром не сделаешь, то вечером не наверстаешь.

На нашей ниве колосьев, как у плешивого волосьев.

На веку горя — море, а радости — и в ложку соберешь.

Мудрый носит язык в сердце, дурак — сердце на языке.

Мельница мелет — мука будет, язык мелет — беда будет.

Не всегда говори, что знаешь, но всегда знай, что говоришь.

Родня до полдня, а как солнце зайдет — и сам черт не найдет.

Или день убавь, или деньги прибавь, иначе работать не могу.

Лживый человек — что уголь: хоть и не обожжет, так очернит.

Люди умирают — родные плачут, только поп да дьяк поют и пляшут.

Богатому и в гору вода течет, а бедному и в долине надо колодец копать.

Пословицы о труде на украинском языке.

Білі руки роботи бояться

Більше діла — менше слів

Більше робити, а менше — говорити

Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш

Без діла слабіє сила

Без охоти нема роботи

Без охоти не скоро йдуть до роботи

Був би початок, а кінець якийсь та буде

Без початку нема кінця

Будинки зводять не язиком, а сокирою

Була б охота — знайдеться всяка робота

Була б охота — буде гарна робота

Від діла до діла у кожного своя дорога

Із шкури вилазить — так робить

Боже поможи!
– . Спасибі за добре слово — отут і положи.
– Помагай Біг!
– Здорові, Боже поможи!
– Здорові, Боже й вам поможи!
– Нехай вам Бог помагає!

Так багато діла, що аж голова біла

Відчиняй пане ворота, — іде твоя робота

Дай Боже, час і добру пору (як починають роботу) .

Дай Боже, щоб робилось, — аби не псувалось!

Добрий початок, половина діла.

Задихався, як віл в борозні.

Кінець діло хвалить.

Кому до поту, а кому в охоту.

Ніколи — і носа втерти.

Наліг, як циган на ковадло.

От тобі віз і перевіз.
– Оце тобі все діло зробив.

Очам страшно, а руки зроблять.

Роботи — до сьомої суботи.

Тягни кобило, хоч тобі не мило (робить, робить, — та само собі і приказує).

Украинские пословицы и поговорки

Не лізь / не спіши / не поспішай / не квапся / не сунься / не хапайся поперед батька в пекло[, бо не знайдеш де й сісти].
Дословный перевод: Не лезь/не спеши/не торопись/ не хватайся перед отцом в ад[, потому что не найдешь где и сесть].
Русский аналог: Вперёд батьки не суйся в петлю

Не чiпай лихо, доки воно тихе.
Дословный перевод: Не трогай беду, пока она тиха.
Русский аналог: Не буди лихо, пока спит тихо

Якби не мiй дурень, то i я б смiявся.
Дословный перевод: Если бы не мой дурак, так и я бы смеялся.

Моя хата з краю, нічого не знаю.
Дословный перевод: Мой дом с краю, ничего не знаю.
Русский аналог: Моя хата с краю, ничего не знаю

Не мала баба клопоту та купила порося.
Дословный перевод: Не имела баба хлопот и купила поросёнка.
Русский аналог: У бабы не было печали — купила баба порося.

За дурною головою і ногам нема покою.
Дословный перевод: Из-за дурной головы и ногам нет спокойствия.
Русский аналог: Дурная голова ногам покоя не дает.

Не кажи «гоп», доки не перескочив.
Дословный перевод: Не говори гоп, пока не перепрыгнул.
Русский аналог: Не говори гоп, пока не перепрыгнешь (перескочишь)

Гуртом і батька легше бити.
Дословный перевод: Сообща и отца легче бить.
Русский аналог: Дружные вороны гуся съедают[6]

На тобі, Гавриле, що мені немиле (На тобі, Боже, що мені негоже).
Дословный перевод: На тебе, Гаврила, что мне немило (вариант: На тебе, Боже, что мне не годится).
Русский аналог: На тебе, Боже, что мне негоже.

Чого Івась не навчиться, того й Іван не знатиме.
Дословный перевод: Чему Иванушка не научится, того и Иван знать не будет.
Русский аналог: Не научился Ванечкой, Иван Иванычем не научишься

Читать еще: К чему снятся часы наручные девушке. К чему снятся часы? Сонник часы

Пан з паном, а Іван з Іваном.
Дословный перевод: Пан с паном, а Иван с Иваном.
Русский аналог: Гусь свинье не товарищ.

Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка.
Дословный перевод: Ваша Катерына нашей Орыне двоюродная Одарка.
Русский аналог: Ваш плетень нашему забору троюродный брат, «Двоюродный брат троюродному забору».

Збагатів Кіндрат — забув, де його брат.
Дословный перевод: Разбогател Кондрат — забыл, где его брат.
Русский аналог: Сытый голодного не разумеет

Парочка — Семен та Одарочка!.
Дословный перевод: Парочка — Семён да Одарочка!
Русский аналог: Хороша парочка — баран да ярочка! (гусь и гусарочка)

Як Микита воли мав, то Микита й кумував.
Дословный перевод: Когда у Мыкыты волы были, так и Мыкыта кумом был.
Русский аналог: Как богаты, так «здравствуйте», а как убоги, то «до свидания»

Поти старець плохий, поки собаки не обступлять.
Дословный перевод: До тех пор бездомный старик слаб, пока собаки не окружат.

Казав Наум: візьми на ум!
Дословный перевод: Говорил Наум: возьми на ум!

Розумна Парася на все здалася.
Дословный перевод: Умная Парася ко всему способна.
Русский аналог: Наш пострел везде поспел

Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.
Дословный перевод: Летом и утка — прачка, а зимой и Тереся не берется.

Ти йому про Тараса, а він — півтораста . (Я йому про гриби, а він про пироги)
Дословный перевод: Ты ему про Тараса, а он — полтораста. (Я ему о грибах, а он о пирогах)
Русский аналог: Ты ему про Ивана, а он тебе про болвана (Степана). В огороде бузина, а в Киеве дядька. Ты ему про
Фому, а он про Ерёму.

Для нашого Федота не страшна робота.
Дословный перевод: Нашему Федоту не страшна работа.
Русский аналог: Дело мастера боится.

Держись, Хома, іде зима!
Дословный перевод: Держись, Хома, идёт зима!

Хто про Хому, а він про Ярему.
Дословный перевод: Кто про Хому, а он про Ярэму.
Русский аналог: Я ему про Фому, а он мне — про Ерёму

Якби Хомі гроші, був би й він хороший, а нема — всяк мина.
Дословный перевод: Были б у Фомы деньги, был бы и он хороший, а нету — всякий проходит мимо.

Споживай, Хведьку, то хрін, то редьку.
Дословный перевод: Потребляй, Федька, то хрен, то редьку.
Русский аналог: Хрен редьки не слаще

Поганому поросяті і в Петрівку холодно, «Погане порося і в Петрівку мерзне».
Дословный перевод: Плохому поросёнку и на Петров день холодно.
Русский аналог: Плохому танцору ноги мешают.

Говорили, балакали — сіли та й заплакали.
Дословный перевод: Говорили, разговаривали, сели и заплакали!.
Русский аналог: Продавали — веселились, посчитали — прослезились!.

Чому дурні? Бо бідні. А чому бідні? Бо дурні!
Дословный перевод: Почему глупые? Потому что бедные, а почему бедные? Потому что глупые!.

З великої хмари — та малий дощ.
Дословный перевод: С большой тучи — да маленький дождь.
Русский аналог: С паршивой овцы хоть шерсти клок.

Не такий страшний чорт, як його малюють.
Дословный перевод: Не так страшен чёрт — как его рисуют.
Русский аналог: Не так страшен чёрт, как его малюют.»

Дурень думкою багатіє. Дурень думкою радіє.
Дословный перевод: Дурак мыслью богатеет. Дурак мыслью радуется.
Русский аналог: Дурак думой богат.

Не женись за двома зайцями — жодного не спіймаєш.
Дословный перевод: Не гонись за двумя зайцами — ни одного не поймаешь.
Русский аналог: За двумя зайцами погонишься — ни одного не поймаешь!.

Не святі горщики ліплять!
Дословный перевод: Не святые горшки лепят!
Русский аналог: Не боги горшки обжигают.

Не вмер Данило, болячкою вдавило (Не вмер Гаврило, галушкою вдавило).
Дословный перевод: Не умер Даныло, болезнью задавила (Не умер Гаврыло, галушкой подавился).

Скільки вовка не годуй, а він усе в ліс дивиться! .
Дословный перевод: Сколько волка не корми — он всё в лес смотрит!
Русский аналог: Как волка ни корми — всё равно в лес смотрит!

Краще горобець в руці, ніж лелека в небі
Дословный перевод: Лучше воробей в руке, чем аист в небе.
Русский аналог: Лучше синица в руке, чем журавль в небе.

Язик до Київа доведе і до кия.
Дословный перевод: Язык до Киева доведёт и до палки.

Як пани б’ються — у хлопів чуби тріщать. .
Дословный перевод: Когда паны дерутся — у холопов чубы трещат.

Біда не приходить одна.
Дословный перевод: Беда не приходит одна.
Русский аналог: Пришла беда — отворяй ворота.

Злякав їжака голим задом.
Дословный перевод: Испугал ежа голым задом.
Русский аналог: Дай Бог нашему теляти волка поймати.

Свій розум май і людей питай.
Дословный перевод: Свой ум имей и у людей спрашивай.
Русский аналог: Одна голова хорошо, а две лучше

Розумного пошли — одне слово скажи, дурня пошли — скажи, та й сам за ним піди.
Дословный перевод: Умного пошли — одно слово скажи, дурака пошли — скажи, да и сам за ним пойди.
Русский аналог: Лучше с умным потерять, чем с дураком найти

Розуму не позичиш. Розум за гроші не купиш.
Дословный перевод: Ум не одолжишь, ума за деньги не купишь.

Голова без розуму, як ліхтар без свічки.
Дословный перевод: Голова без ума — как фонарь без свечки.

Поки розумний думає, то дурень вже робить.
Дословный перевод: Пока умный думает, дурак уже делает.
Русский аналог: Думать некогда, трясти надо. Семь раз отмерь — один раз отрежь!

Читать еще: С днем рождения тимур 2 года. Прикольные поздравления с днем рождения тимуру

Що написане пером, не вивезеш і волом…
Дословный перевод: Что написано пером, не вывезешь и волом.
Русский аналог: Что написано пером, не вырубить топором.

Око бачить далеко, а розум ще далі.
Дословный перевод: Глаз видит далеко, а ум ещё дальше.

Перед розумом і сила поступається.
Дословный перевод: Уму и сила уступает.

Якщо без діла — слабіє сила.
Дословный перевод: Без дела слабеет сила.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
Дословный перевод: Чтобы рыбку съесть, надо в воду лезть.
Русский аналог: Без труда не выловишь и рыбки из пруда.

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
Дословный перевод: Нужно наклониться, чтобы из колодца воды напиться.
Русский аналог: Без труда не выловишь и рыбки из пруда.

Без труда нема плода.
Дословный перевод: Без труда нет плода.
Русский аналог: Без труда не выловишь и рыбки из пруда.

Без діла сидіти, то можна одубіти.
Дословный перевод: Без дела сидеть — можно одубеть.
Русский аналог: Долог день до вечера, коли делать нечего.

Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.
Дословный перевод: Взялся за гуж — не говори, что недюж.
Русский аналог: Назвался груздем — полезай в кузов. Взялся за гуж — не говори, что недюж

Доки не впріти, доти не вміти.
Дословный перевод: Пока не вспотеть, до тех пор не научиться.
Русский аналог: Повторение — мать учения.

Лежачого хліба ніде нема. Пороби до поту, то й поїси.
Дословный перевод: Лежачего хлеба нигде нет. Поработай до пота, так и поешь.
Русский аналог: Под лежачий камень вода не течёт.

Руки білі, а сумління чорне.
Дословный перевод: Руки белые, а совесть чёрная.

А ну вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
Дословный перевод: А ну вставай, муж (мужчина), третий петух кукарекает!.
Русский аналог: Кто рано встаёт, тому Бог подаёт!

Маленька праця краща за велике безділля.
Дословный перевод: Маленький труд лучше большого безделья.

Не навчишся плавати, поки в вуха води не набереш.
Дословный перевод: Не научишься плавать, пока воды в уши не наберёшь .
Русский аналог: Без труда не вытянешь и рыбку из пруда.

І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.
Дословный перевод: И кузнец, и сапожник, и портной, и на дуде игрец.
Русский аналог: И жнец, и швец, и на дуде игрец.

За невміння деруть реміння.
Дословный перевод: За неумение дают ремня.
Русский аналог: За «нечаянно» бьют отчаянно.

В умілого навіть і долото рибу ловить.
Дословный перевод: У умелого даже долото рыбу ловит.
Русский аналог: Дело мастера боится.

Следующая пословица

Любов до рідного краю, любов до Батьківщини починається з любові до рідної природи. Найближчим почуттям природа, це природа тих місць, де ми народилися. Треба любити й цінувати ту красу, що дарує нам природа, особливо якщо це знайомі з дитинства улюблені місця природи рідного краю.

Мабуть, найдужчі й хвилюючі спогади з дитинства – це спогад рідних місць, улюблені стежки, завулки, те, що робить любов до рідного краю незмінної й такий незабутньої.

Зміст:

Чого вчить народна мудрість в прислів’ях про працю

Крім того, що праця вона є рушійною силою прогресу, а вона має визначний вплив на формування характеру та особистості людини. В українських прислів’ях про працю любов до неї та працьовиті люди отримують найвищу оцінку, а ось лінощі та байдикування засуджуються: «Праця чоловіка годує, а лінь марнує». Саме працю народ пропонує зробити мірилом оцінки людини: «Не дивись на чоловіка», а дивись «на його діло». Майстри, спеціалісти своєї справи, отримували шану та визнання в суспільстві: «Діло майстра величає!».

Прислів’я про чесну працю мають виховний характер, оскільки формують у молодого покоління відношення до життя та навчають бути працелюбними та наполегливо досягати своєї мети: «За один раз не зітнеш дерева враз». Прислухаючись до порад народу, молодь може зрозуміти, що «чесне діло» варто робити «сміло» — праця приносить моральну насолоду та задоволення.

А вкладені в роботу зусилля повертаються матеріальними благами та можливостями: «Як ручки зароблять, так ніжки сходять». Чесно «зароблена копійчина», що «краща за вкрадений карбованець», дозволяє спокійно спати ночами — таку людину не мучить совість. А ось коли не бажаєш працювати, а байдикуєш, то приказки про працю кажуть, що «день роком стає».

Читайте також:

Сучасні українські прислів’я та приказки про працю пов’язані з різними видами професій, наприклад: «Душа з тілом — як секретар з ділом», «Музикант хоч і вмирає, а пальці все одно грають». І давні, і сучасні прислів’я про працю і лінь і сьогодні не втрачають своєї актуальності, адже вони слугують духовним орієнтиром для поколінь, не дають збитись на манівці, та надихають до досягнення мети завдяки працелюбству та наполегливості.

Читайте также: