Загадки з прикметниками українською мовою

Обновлено: 04.11.2024

Загадки українською мовою з відповідями - для вас та ваших дітей. Підбірка з бабусиної і дідусиної збірочки. Перлини усної народної творчості. Загадка — своєрідний і дуже давній вид народної творчості. В сиву давнину загадкам надавали магічного значення, вони були пов'язані з культовими обрядами й звичаями, в них помітні сліди первісного світогляду. Вміле відгадування загадок вважалося ознакою розуму і щасливої вдачі. Загадки служили засобом випробовування мудрості, зрілості людини. Згодом вони втратили свою колишню функцію і використовувались як одна з форм культурної розваги.

Довгі ноги, довгий ніс,
По болоті ходить скрізь.
(Лелека)

* * *
Стоїть корито,
Повне води налите.
(Ставок)

* * *
Через воду він проводить,
А сам з місця вік не сходить.
(Міст)

* * *
По полю ходить, жне, косить,
Зерно молотить, хліба не просить.
(Комбайн)

* * *
Хоч не літак, а крилатий,
Без крил не може працювати.
(Вітряк)

* * *
Знизу клин
Зверху млин.
Тече вода
А їй не біда.
(Парасолька)

* * *
І червона, й соковита,
Та гірка вона все літо.
Припече мороз – вона
Стала добра й смачна.
(Калина)

* * *
Кавунчики дрібненькі,
Смугасті та кисленькі,
У колючки вбралися
І кущиком назвалися.
(Аґрус)

* * *
Мов маленький м’ячик,
Висить, а не скаче,
Рум’яне, гладеньке,
На смак солоденьке.
(Яблуко)

* * *
Торох, торох,
Розсипався горох.
Почало світати –
Нема що збирати.
(Зірки)

* * *
Дерев’яний та довгенький,
Маю носик я гостренький.
На білому слід лишаю,
Усіх діток потішаю.
(Олівець)

* * *
Ухопився за дріт,
Покотився у світ,
Потяг близняток
Цілий десяток.
(Електровоз)

* * *
Коли хочеш ти читати,
То повинен мене знати,
А коли мене не знаєш,
То нічого не вчитаєш.
(Абетка)

* * *
З небесної діжки
Крижані горішки
На землю упали,
Шкоди нам завдали.
(Град)

* * *
Спритний майстер у стрибках:
На деревах, по гілках.
Вся руда, пухнастий хвіст,
Рідний дім для неї – ліс.
(Білка)

* * *
На городі нога стоїть,
На нозі голова висить.
Куди сонце повертається,
Туди голова нахиляється.
(Соняшник)

* * *
З небокраю, з-за діброви,
Вийшли воли чорноброві:
Принесли водиці дзбан,
Полили і ліс, і лан.
(Хмари)

* * *
Не ставок і не ріка,
Мох росте і осока.
Там земля - неначе тісто,
Що воно за дивне місце?
(Болото)

* * *
Квітка пишна, квітка гожа,
На троянду трішки схожа.
На кущах вона зростає.
Хто із вас цю квітку знає?
(Шипшина)

* * *
Живим зерном народжений,
Живу я на землі.
Щодня рум’яним сонечком
Я сходжу на столі.
(Хліб)

* * *
У нашої бабусі
Сидить дід в кожусі,
Проти печі гріється,
Без води умиється.
(Кіт)

* * *
Прийшла кума із довгим віником
На бесіду із нашим півником,
Схопила півня на обід
Та й замела мітлою слід.
(Лисиця)

* * *
Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас пестить, тішить,
Завжди скрізь буває з нами.
Відгадайте, хто це.
(Мама)

* * *
Олена зелена,
Не сіяна, не саджена,
Хто доторкнеться,
Той обпечеться.
(Кропива)

* * *
Уночі гуляє,
А вдень спочиває,
Має круглі очі,
Бачить серед ночі.
(Сова)

* * *
Хоч я і страшнуватий,
Ось палиця в руці,
Та як мені прогнати
Від проса горобців?
(Опудало)

* * *
Він скрізь: у полі і в саду,
А в дім не попаде,
І я тоді лиш з дому йду,
Коли вже він не йде.
(Дощ)

* * *
Цвіте синьо, лист зелений
Квітник прикрашає
Хоч мороз усе побив –
Його не займає.
(Барвінок)

* * *
Сонечко в траві зійшло,
Усміхнулось, розцвіло,
Згодом стало біле-біле
І за вітром полетіло.
(Кульбаба)

* * *
Ніде не купиш,
На вагах не зважиш,
Сам здобуваєш,
У комору складаєш.
(Знання)

* * *
Неначе паровоз, гуде,
Шумить, кипить, і пара йде,
Смачний заварює нам чай.
Хто ж він такий? От відгадай.
(Чайник)

* * *
Стоїть собі літечком
На городі тіточка,
Світлокоса, білочуба,
а на ній зелена шуба.
(Кукурудза)

* * *
У лісі зростав,
У столяра побував,
В кімнаті оселився,
Полотном укрився.
(Стіл)

* * *
Хто завжди правду каже?
Який є, таким покаже,
І без слів про все рас скаже.
На нього дивишся, а себе бачиш.
(Дзеркало)

* * *
Я порою дощовою –
Наче дах над головою.
При собі мене тримають,
А як дощ пройде – складають.
(Парасолька)

* * *
У носатого Івана
Одежина дерев’яна.
Він у чистім полі ходить
І по ньому носом водить.
Не стрижений, не чесаний –
Гострим ножем зетесаний.
(Олівець)

* * *
В полі жовті промінчата
Шелестять, немов зайчата,
А вусаті ж їхні віти!
Що це, друзі? Мабуть…
(Жито)

* * *
Хто крилатий, гарний, гожий,
На красиву квітку схожий,
Має довгий хоботок,
П’є нектар ним із квіток?
(Метелик)

* * *
У бабине літо
Легке срібне сито,
Не руками ткане,
Летить ось над нами.
Що ж це, дитинко?
Це - …
(Павутинка)

* * *
Його пожива – це листочки,
Домівка – деревце чи кущ.
З’являється що травня точно
Поважний, симпатичний …
(Хрущ)

* * *
Якщо руки ваші в ваксі,
Якщо на ніс сіли клякси,
Хто тоді ваш перший друг,
Змиє бруд з лиця і рук?
(Вода)

* * *
Щось у небі синім - блим!
Розкотився в небі грім
Та гуркоче вдалині.
Що за дивні ці вогні?
(Блискавка)

* * *
Дуже я потрібна всім:
І великим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.
(Книга)

* * *
Спробуй, друже, відгадати,
Що за стрій у небесах:
Чи клубки пухкої вати,
Чи то пір’я з крупних птах,
Чи біжить овець отара?
Ні, пливуть це білі …
(Хмари)

* * *
Триколісний друг у мене,
Має він кермо зелене.
Ще сидіння та педалі…
Певно, ви його впізнали?
(Велосипед)

* * *
Всюди проживають,
По шість ножок моють,
Можуть мати й крила.
Але це – не пташки.
Дітки, відгадали?
Звісно, це - …
(Комашки)

* * *
Ледь помітний він, маленький…
То квадратний, то кругленький…
Як його ти відірвеш,
То штани не застібнеш…
(Ґудзик)

* * *
Що за жучок це – яскравий, моторний,
Спинка червона у крапочку чорну,
Сам симпатичний, хоча і маленький,
Гарний на вроду він та веселенький.
(Сонечко)

* * *
Над глибокою рікою
Вигнув спину він дугою.
Всі по ньому їдуть,
Всі по ньому йдуть,
А з собою не беруть.
(Міст)

* * *
До дітей на кожне свято
Просять в гості завітати,
Бо солодкий і смачний.
Здогадались, хто такий?
(Торт)

* * *
Щоб мені кудись дійти,
Треба всю її пройти.
Бере початок від порога
Далека чи близька…
(Дорога)

* * *
Кружляють в повітрі маленькі пушинки,
Легенькі та білі, неначе сніжинки;
Дивуються дуже дорослі і діти:
Де ж міг раптом взятися сніг серед літа?
(Тополиний пух)

* * *
Що за струмінь-водоспад?
В спеку кожен йому радий;
В нашім парку – гарний, гожий –
Веселить він перехожих.
В’ються вгору води потоки,
Краплі бризкають нівроку…
Знають Юля та Роман,
Ця загадка про…
(Фонтан)

* * *
Грушка – не грушка,
Вушка та дужка,
Порожнє бриньчить,
Повне – мовчить.
(Відро)

* * *
На одній нозі танцюю,
Зовсім я не байдикую.
Ти мене лиш накрути –
Та в таночок знов пусти.
(Дзиґа)

* * *
Що за хатка – дивина?
З скла прозорого вона.
Табунцями, як у річці,
Рибки плещуться в водичці.
(Акваріум)

* * *
Де у полі квітне гречка,
Стоїть хатка невеличка.
Ти зустрінеш там родину,
Що працює без упину.
(Вулик)

* * *
Лишає він страшні сліди,
Усе він пожирає.
А як даси йому води –
Відразу помирає!
(Вогонь)

* * *
По траві повзла змія.
Налякався добре я.
Від гадюки біг чимдуж,
А то виявився …
(Вуж)

* * *
Є і чорна і червона,
А поживна ж бо яка!
Зветься цей продукт чудовий
Не інакше, як …
(Ікра)

* * *
Спішить, сурмить:
- Дорогу дай!
Моргає синім оком.
Примчиться швидко і біда
Людей обійде боком.
(Пожежна машина)

* * *
Дуже люблять всі діти його,
Бо смачне і солодке воно.
І у ротику тане само.
Здогадалися? Це …
(Ескімо)

* * *
Настрибаюсь вволю
По чистому полю.
Правда, трішки ніс стешу,
Як малюю чи пишу.
(Олівець)

* * *
Любі всім: тобі й мені.
Вдень гуляють на вікні
І купаються у річці
Діти сонця - …
(Промінці)

* * *
В розмальованій хустині,
Солоденька всередині.
Коли нею почастують,
Діти тішаться, ласують.
(Цукерка)

* * *
В небі високо між хмар
На мотузці він літав.
За мотузку потягну
Та на землю поверну.
(Повітряний змій)

* * *
Є у мого татка
На колесах хатка.
Возить хатка невеличка
Нас на дачу і до річки.
(Машина)

* * *
Він шепоче: «Шу-шу-шу…
Листя обірвать спішу.
З ним я у осіннім гаї
У таночку покружляю».
(Вітер)

* * *
Уночі понад водою
Білий дим пливе рікою.
Тільки сонечко засяє –
Білий дим кудись тікає.
(Туман)

* * *
Книжечки маленькі,
Аркуші біленькі.
В них ми вчимося писати,
І складати, й віднімати.
(Зошит)

* * *
Плине він, біжить, минає,
Нам його не вистачає.
Щойно осінь – вже зима,
Ось він був, а вже – нема.
(Час)

* * *
Навіть в спеку, відчайдуха,
Не скидає він кожуха.
Взимку ж холоду боїться.
Лізе до барлогу грітись.
(Ведмідь)

* * *
Загорнулася в клубок
Ціла купка голочок.
Лис підбіг, голки понюхав.
Потім довго носа чухав.
(Їжак)

* * *
Навесні цвітуть, мов свічі,
Заглядають сонцю в вічі,
А під осінь ті свічки
Вдягнуть з голок кожушки.
(Каштан)

* * *
Запах, колір – все відмінне,
Посміхнешся неодмінно.
Як серединку кусати,
Скривить так, що й не впізнати.
(Лимон)

* * *
Ні дощами, ні снігами
За сто років не розмить.
Але хлопці – хулігани
Можуть м’ячиком розбить.
(Вікно)

* * *
Як навколо об’їси –
Серединки не проси.
Ми такі гостинці:
Дірка в серединці.
(Бублики)

* * *
І солодкі, і кисленькі,
І довгасті, і кругленькі
До вподоби ви мені,
Соковиті та смачні.
Знають добре малюки:
Мова йде про…
(Ягідки)

* * *
Без насіння виростає
І міцне коріння має.
Ним їмо і хліб, і суп.
Що це буде, дітки?
(Зуб)

* * *
У ворота він летить,
Як зумієш гол забить.
Скаче весело по полю,
Незамінний у футболі.
(М’яч)

* * *
Народився із землі,
Зарум’янивсь на вогні
І з’явився на столі
До борщу тобі й мені.
(Хліб)

* * *
Хто приходить,
Той до неї підходить,
Кидає на зуб свій кожух.
А коли спекота,
То нема роботи.
(Вішалка)

* * *
Цього діда мусиш знати,
Він стоїть десь під стіною.
Кожен день твою кімнату
Підмітає бородою.
(Віник)

* * *
Сопе, хропе, часом чхає,
Сюди-туди зазирає;
На морозі замерзає,
Бо одежини не має.
(Ніс)

* * *
Маю плаття золотеньке,
Гнучкі, ніжні віти.
Кору білу, стан тоненький.
Як я звуся, діти?
(Береза)

* * *
Вміє вишивати, шити,
Може ґудзики пришити,
Та без одягу донині
Рукодільниця – кравчиня.
(Голка)
* * *
Швидко мчить, бо поспішає,
Пасажирів підбирає.
І хвилинка у хвилинку
Їх доставить на зупинку.
(Автобус)

* * *
Знизу вгору, потім вниз
Чудо-віз мене привіз.
Без руля і без коліс
Тягне вгору – потім вниз.
(Ескалатор)

* * *
Що це за будинок
Ходить без доріжки,
Схожий він на колобок,
А під дахом ріжки?
(Равлик)

* * *
Маю крила, та не птах,
На семи стою вітрах.
То ж мене і кличе всяк
Не інакше, як …
(Вітряк)

* * *
Чистить курточку, штанці,
Чобітки і сап’янці…
Дуже працьовита тітка.
Здогадались, хто це?
(Щітка)

* * *
Дерев’яні хлопці
Лежать у коробці.
Коли з нами граються,
То вогнем займаються.
(Сірники)

* * *
Шепчу я веселі сни,
Тільки ти скоріш засни.
Всі кладуть мене під вушко,
Бо на те я і …
(Подушка)

* * *
Як запалять, то горить,
Як горить, то плаче.
Обережненько гасіть,
Бо впече у пальчик!
(Свічка)

* * *
Я на сонце дуже схожа –
Золотиста, ніжна, гожа.
Рано-вранці розквітаю.
Відгадати вам неважко,
Що за квітка я ?
(Ромашка)

* * *
Навесні старий садок
Вкрив барвистий килимок,
І над вишнями в гіллі
Загули, мов дзвін…
(Джмелі)

* * *
На дубочку я вродився,
На дубочку й оселився.
Восени я упаду
Та дубочком проросту.
(Жолудь)

* * *
Хутко стрибне на папір,
І, хоч вір, а хоч не вір,
Враз напише нове слово.
Ось і рішення готове.
Вправно пише у руці,
Бачать всі старання ці.
(Ручка)

* * *
Він жовтенький і сипучий,
У дворі лежить у кучі.
Якщо хочеш – можеш брати
І фортецю будувати.
Тільки воду мусиш мати.
(Пісок)

* * *
От так чудо із чудес:
Простягнувся до небес
І працює поміж хмар.
Що це? Будівельний …
(Кран)

Следующая загадка

Розроблений урок, за допомогою інноваційних технологій, дає можливість розвивати у учнів творчі здібності, вдосконалювати вживання прикметників у соєму мовленні, формує комунікативні компетентності.

Перегляд файлу

Обладнання: картки для парної, групової та індивідуальної роботи, презентація.

І. Організаційний момент.

Я рада бачити тут кожного із вас.

Ви всі готові до уроку. В класі тиша.

Весна вже заглядає потайки у клас

І за вікном чарівну казку пише.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Гостя до нас завітала –

Холод, сніг увесь прогнала.

І дарує, залюбки,

Лісу – трави і квітки.

1) «Мікрофон».

- Що таке прикметник?

- На які питання відповідає?

- Яким членом речення виступає?

- Навести приклади прикметників.

2) Каліграфічна хвилинка.

Дд ду дм до духмяний

(В саду пахла духмяна черемха. чи Звідкись вітерець приніс духмяний аромат квітів.)

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

Створення проблемної ситуації.

Послухайте загадку про квітку.

Росту я на луках, в парках. У мене є листочки, голівка. Перетворююсь на кульку.

А тепер послухайте загадку з прикметниками.

Я весняна квітка, росту на зелених луках. Маю маленьку жовту голівку, схожу на сонечко з золотистими промінчиками. Перетворююсь на пухнасту білу кульку.

Настала весна і птахи радо повертаються з вирію. Який це птах завітав до нас?

Птах великий і красивий.

Чорний, а ще білий-білий.

Гострий дзьоб, тоненькі ноги.

Вернувсь з далекої дороги.

Запишіть загадку та підкресліть прикметники хвилястою лінією.

Весна прикрасила ліси квітами. Та не можливо відгадати якими. Відсутні прикметники. Ваше завдання відтворити загадки за допомогою слів із довідки.

Тихо під сніжком куняла.

Радо сонечко вітають,

В … листі спочивають,

«Сенкан» до слова весна.

2. Красива, різнобарвна.

3. Прийшла, розвеселила, прикрасила.

4. Нарешті прийшла тепла весна.

Молодці діти! Всі завдання весни виконали, сплели чарівний віночок. Я бажаю вам, збагачувати свою мову, слідкувати за її виразністю та правильністю, бо

- Чого навчилися на сьогоднішньому уроці?

- Які нові знання здобули?

- Що найбільше сподобалось?

V І. Домашнє завдання. Самостійно скласти загадку. Можна віршовану, можна прозову.

Следующая загадка

Посібник містить загадки про частини мови. Вони призначені для використання під час вивчення теми «Із народної мудрості. Загадки» та «Частини мови» з української мови та літератури у 5 класі. Загадки складалися учнями 5 класу з допомогою вчителя.

Перегляд файлу

Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформаційних

технологій і технологічних дисциплін села Васильківці

Упорядник: Ващишин Ірина Любомирівна, вчитель української мови та літератури спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформаційних технологій та технологічних дисциплін с.Васильківці Гусятинського району Тернопільської області

Рецензент:

Рога З.З., головний спеціаліст відділу освіти Васильковецької сільської ради

Комаровська Г.В., вчитель української мови і літератури, заступник директора школи з навчально-виховної роботи

Посібник містить загадки про частини мови.

Вони призначені для використання під час вивчення теми «Із народної мудрості. Загадки» та «Частини мови» з української мови та літератури у 5 класі.

Рекомендовано методичною радою методичного кабінету

Васильковецької сільської ради (протокол №1 від

30.01.2017 р.)

У нашій мові злитки золоті?

Як намистини, диво калинове – частини мови. Який співець, поет, який письменник Уперше слова вигадав – іменник?

Іменник! Він узяв на плечі Велике діло – визначати речі,- Ім’я найменування і наймення:

Робота, біль і радість, і натхнення. Ну а візьмімо назву – дієслово, Само підказує, що діє слово! Ще й прикладу на нього не навів, А вже до півдесятка дієслів!

Прикметник дасть іменнику –предмету

Якусь його ознаку чи прикмету.

Числівник може визначить тобі Число речей, порядок при лічбі. А поспитай звичайного займенника, За кого він у мові? За іменника! Хоч може цей наш скромний посередник Замінювать числівник і прикметник. Прислівник звик, незмінюваний в мові, Ознаки різні виражать при слові. Частини мови! Назви наче й звичні, Полюбиш їх – красиві, поетичні!

«Відмінно» заслужив ти. Знав – чудово.

Це за любов найвища нагород.

Хто ж так назвав оці частини мови?

Назвали вчені. Й підхопив народ. Дмитро Білоус

відміни в реченні може виступати будь-яким членом…

ХТО? Сестричка, ненька,

Пташка, білочка, зайчатко.

ЩО? Земля, ріка, діброва, Книжка, зошит, ручка, школа.

Все на світі називає – Від землі до коровая. Мама, мир і Україна,

Сонце, небо, світ, людина. Звуки, букви, слово, мова – Все – частина ця чудова!

Я всіх по імені називаю і на питання хто? що? відповідаю.

Всі на світі добре знають,що предмет я означаю, назви істот і не істот. Хто я?

Ця частина мови означає предмет і вказує на його назву. Дутка Андрій

Він любить називати

Завжди на ймення кожну річ: Земля, країна, сонце, мати,

Печаль і радість, день і ніч.

Щойно іменник перетвориться на якийсь предмет – він його відразу розмалює, вияскравить ознаку. Тоді відразу стає зрозуміло, який чи чий цей предмет.

Це частина мови,

Без якої нам не обійтись. Ти вслухайсь в слово пречудове, Йому, як другові, всміхнись.

Земля – ЯКА? – ласкава, люба, рідна,

А сонце – щире, золоте, А небо – лагідне, погідне, Життя – прекрасне, золоте.

Я веселий і звабливий, маю ступінь порівняння і вказую на ознаку предмета. Що це за частина мови? Цвинтарна Людмила

Ходжу я по базару Шукаю собі пару.

Хто ж мені допоможе?

Я ж без пари, друже.

А ще без цієї частини мови іменник не був би таким гарним і зрозумілим. Він прикрашає всіх осіб і всі предмети. Вказує і на приналежність предмета певній особі. У реченні виступає означенням і присудком. Рога Христина

Ознаку чи прикмету в слові Він вказує тобі:

Весняні котики вербові,

Фіалки ніжні голубі. Ділай Ольга

Ця частина мови вміє рахувати і кількість предметів називати.

Павлюк Володимир Коли рахуєш ти роки, чи в магазині копійки, мене завжди ти пам’ятаєш і повсякденно називаєш. Костів Любомир

Усе він вміє рахувати І, зауваж, не лиш ворон, Щоб знав ти, мало чи багато, Один, чи кілька, чи мільйон.

Що це за частина мови, що весь час рахує?

Він може визначить тобі Число речей, порядок при лічбі.

І усі числа нам назве, У світ лічби нас поведе. Ми навчимося рахувати,

І додавати й віднімати.

Вчений. Любить все підраховувати, тому і ходить завжди з калькулятором.

Він називає число, кількість предметів, порядок їх при лічбі й відповідає на питання СКІЛЬКИ? КОТРИЙ?

Без нього ви не знаєте в якому році народилися, скільки років живете на світі. А спробуйте без нього купити в крамниці бубликів, цукерок чи ще щось.

Таємничий агент 007: ходить у темних окулярах, крислатому капелюсі, з піднятим коміром плаща та ще й затуляється газетою. Він знає все про всіх, але не вважає за потрібне щось пояснювати. Тому й не називає, а тільки вказує на предмет, його ознаку або кількість і відповідає на питання ХТО? ЩО? ЯКИЙ? ЧИЙ? КОТРИЙ? Він намагається приховати й навіть своє справжнє ім’я

Це частина мови,

Яка об’єднує слова,

Що ні особи, ні предмета,

Ні рис прикметних будь-яких, Ні якості не називають,

А тільки вказують на них.

Разом ціла ми сім’я. Ми одна частина мови,

Які чудові ми слова: я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони.

Скажіть як звуть нас люди, бо в мові ви без нас нікуди.

Щоб не повторювать іменник,

Числівник чи прикметник – час Уже згадати про … Він виручав мене не раз.

Вони такі всі невгамовні – Помічники імен у мові.

Як звати кожного, неважко відгадати – Попробуй їхні імена назвати.

Малюю, читаю, пишу – Я цілий день щось роблю.

Що ж це за слово,

Щось все робить,

В цей ранковий добрий час Музика прийшла до нас. В нас енергію вселяє, І на працю надихає.

Щось ще зробить, Щось зробив.

Впав, заплакав та розбив.

Це слово ні хвилини, Повір, без дії не живе:

Працює, вчить, співає,лине,

Читає, грається, пливею

Щоб зїсти хліб, треба спочатку зорати, посіяти, вимолотити , а тоді випікати. Яка частина мови допоможе це зробити?

Я люблю всі дії і що хочеш я умію. Вмію діяти чудово, отже звусь я …

Без нього все лежить на місці, б’є байдики. Воно є тим механізмом, що всіх і все запускає у дію.

Це слово діє: Ходить, робить, носить, сіє, Співає, плаче і

Усміхається і мріє.

Слово я люблю, При ньому і стою. На додаткову дію Ще вказувать люблю.

Завжди незмінний - взимку, влітку Він виража ознаки слів. І зустрічається не рідко, І не зника повік-віків.

Він звик, незмінюваний в мові, Ознаки різні виражать при слові.

Ознаку дії називає,

А також місце, час, причину

Цієї дії визначає,

І кожен цю частину мови знає.

Незмінна ця частина мови.

На запитання ЯК? КОЛИ?

Готова всім відповісти . Сміється сонце ЯК? – ласкаво,

Мандрує небом величаво,

Сади цвітуть КОЛИ? – весною, Улітку трав моря шовкові.

Це частина мови,

Що має значення службове,

(це знаємо ми з вами)

(числівники, займенники) І здійснює у реченні

Зв’язки поміж словами.

Всі на світі добре знають, Що предмет я означаю. - Хто чи що, - ви запитайте І про мене все дізнайтесь.

Я істота й неістота:

Парта, зайчик, дошка, котик. Маю рід, число й відмінок І чотири аж відміни.

Хто я? знайте достеменно: Називаюсь я – … ( ІМЕННИК).

Я веселий і звабливий,

Гарний, милий і красивий, Несказанний, незрівнянний;

Маю ступінь порівняння. Я відносний чи присвійний, А чи якісний незмінно.

Відповім я залюбки На питаннячко – який? Маю ознаку предмета,

Я, відомо, дуже знатний, Кількість можу означати,

І порядок при лічбі Підкажу мерщій тобі.

Чи який, чи котрий, скільки

Запитай мене лиш тільки.

багатослівним, Називаюсь я …

Я розрядів вдосталь маю І предмет я означаю, Його ознаку чи кількість Ви вчіть про мене тільки. Особовий я й зворотний,

І питальний, і відносний,

Заперечний і вказівний,

Означальним можу бути, Варто все це не забути.

Частіш згадуйте про мене,

Називаюсь я … (ЗАЙМЕННИК).

Дуже я люблю всі дії І що хочеш, я умію. Є у мене вид і час, Спосіб маю повсякчас.

Лиш учіть мене сумлінно,

Озовусь я неодмінно.

Вмію діяти чудово,

Чим від інших я відмінний, Тим, що є я сам незмінний.

Розібратись як детально, Моє значення загальне – Це найперш ознака дії: Швидко їде, тихо мріє, Чи ознака ще ознаки:

Следующая загадка

Сто загадок українською мовою (+ відповіді)

Детям - Загадки

* * *
Довгі ноги, довгий ніс,
По болоті ходить скрізь.
(Лелека)

* * *
Стоїть корито,
Повне води налите.
(Ставок)

Загадки про рослини

Загадка про ячмінь
Хто старший: овес чи ячмінь? (Ячмінь, бо з вусами)

Загадка про гречку
Що росте без колосу? (Гречка)

Загадка про кукурудзу
На городі молода пишні коси розпліта, у зелені хустинки золоті хова зернинки. (Кукурудза)

Загадка про квасолю
Сімсот поросят на кілочку висять. (Квасоля)

Загадка про картоплю
Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля)
І печуть мене, і варять мене, і їдять мене, і хвалять мене, бо я дуже добра! (Картопля)

Загадка про капусту
Сидить баба на грядках вся закутана в хустках. (Капуста)

Загадка про гарбуз
Ні вікон, ні дверей - повна хата людей. (Гарбуз)

Загадка про моркву
В земляній сиджу коморі, а коса моя надворі. (Морква)

Загадка про мак
Стоїть півень на току в червоному ковпаку. (Мак)

Загадка про огірок
Під лопухом лежить яйце с хвостом. (Огірок)

Загадка про кавун
Зверху зелененьке, а всередині червоненьке. (Кавун)

Загадки про соняшник у віршах
На сонечко я схоже і сонечко люблю, до нього повертаю голівоньку свою. (Соняшник)
Золоте решето, а в ньому чорних хатинок повно! (Соняшник)

Загадка про цибулю
Має шкір сім, витискає сльози всім. (Цибуля)
Маленьке, кругленьше, а зачепи - плакати будешь! (Цибуля)
Загадка про цибулю у вірші
Їде пані в золотім жупані.
Хоч жупан той латка на латці,
Та приймають в кожній хатці.
(Цибуля)

Загадка про хрін
Як зростав - у землю ліз, хто дістав - утерсь до сліз. (Хрін)

Загадка про дерево
Зимою спить, а влітку шумить. (Дерево)

Загадки про дерево у віршах
Що повітря очищає,
вдень від спеки захищає
ще й від вітру в час негоди,
є частинкою природи. (Дерево)
Загадка про дерево
Чим більше кілець, тим старший жилець. (Дерево)

Загадка про грушу
Весною біле, літом зелене, восени жовте, взимку смачне. (Груша)

Загадка про ялину, сосну
Зимою - як літом, літом - як зимою. (Ялина, сосна)

Загадка про хміль
Без рук, без ніг, без черева - залізе на дерево. (Хміль)

Загадка про валеріану
Який корінь, який цвіт любить кожний в світі кіт? (Корінь валер'яни)

Загадка про кропиву
Зубів не має, а кусає. (Кропива)

Загадка про гриб
Маленьке, біленьке, а бабу з воза зсадить. (Гриб)
Кіндрат, мій брат, кріз землю пройшов, шапочку знайшов. (Гриб)
Загадки про гриби у віршах
Загадка про гриби
І великі, і малі
Повдягалися в брилі,
І дощу ці одноніжки
Не бояться ані трішки.
Ліс — улюблений їх край.
А як звуться, відгадай!
(Гриби)

В теплий дощик народився,
Парасолькою накрився,
Може б з лісу пострибав,
Якби другу ногу мав!
(Гриб)

Загадка про часник
Голова вгорі, а борода в землі. (Часник)

Загадка про горох
Повна хата горобців, та нікуди вилетіти (Горох)

Загадка про вишню
Червоний колір, винний смак, кам'яне серце, у кого це так? (Вишня)
Маленькі плоди, мов
сережки повисли.
Червоні — солодкі, зелені — ще кислі.
(Вишні)

Загадка про листя
Літом виростають, а восени опадають. (Листочки)

Загадка про берізку
Стрімко вибігли на гору
Дві подружки білокорі.
Дощик їм полоще кіски,
Звуть тих подружок.
(берізки).

Загадка про калину
Не дівка, а червоні стрічки носить. (Калина)

Загадка про каштан
Зелені їжачки
Почіплялись за гілки.
Хто зірветься з деревини,
Той колючу шубу скине.
(Каштан)

Загадка про тополю
Як дерево називається,
що влітку в білий пух одягається? (Тополя)

Загадка про дуб и жолуді
Батько синів тисячі має,
кожному шапочку справляє. (Дуб, жолуді)

Загадка про шипшину
Червона кожушинка,
всередині вітамінка. (Шипшина)

- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"

Не забудьте поділитись статею у соцмережах та вподобати нашу сторінку:

Читайте также: