Книги читают а грамоты не знают ответ на загадку
Обновлено: 25.12.2024
Стовпчику, стояли, листочки, тісто, столі, стогнали, кісточок.
Объяснение:
Інші слова: стоянка, столова, кастор, століття, сторона, стоматолог, стосовно, вистояти, настоятель
3 месяца назад Коси коса,поки роса.Осінь заплітає собі жовті коси 1 год назад Земля - земляний, землянка, землі; ріки - ріка, річний, річенька; гори - гірський, гора.
1 год назад
Жила собі на світі весела, ласкава, мила дівчина. Виросла та й покохала чужинця. Як не вмовляли її, як не одговорювали, у відповідь тільки одне: «Я люблю його і все». Справили весілля та й почала дівчина збиратися у далеку незворотну дорогу. Як побігла до гаю, стислося серце, – це ж його ніколи більш не побачить. Як глянула на річку – сльози набігли на очі: не побачить більше. Як вийшла в поле, то й заголосила – востаннє, востаннє. Та глянула любому в очі і примирилась з усім. А коли прощалася з рідними і заголосила мати, у дівчини здригнулося серце. І ще довго, озираючись, бачила, як мати в сльозах простягала руки услід їй.
Приїхала на чужину. Увага і любов молодого чоловіка заміняли все. Народилися дітки, все ніби йшло добре. Та все частіше й частіше туга вгортала молоду жінку. І сама не знала, чого їй так тужно та тяжко на серці. А перед очима все частіше й частіше поставала мати з простягненими руками, заплаканими очима. І так затужила молода жінка, що й світ їй немилий став. Зсохла, змарніла. Як не вмовляв чоловік, як не розважав – все дарма. А одного разу вийшла в поле та й заспівала рідної материнської пісні. І так їй захотілось до рідного краю, такий відчай наповнив груди, що забракло сил. Впала на землю, зомліла. А коли отямилась, побачила високо-високо в небі білі легенькі хмарки. Стало легко, начебто ось має злетіти. Змахнула руками і стали вони крильми, змахнула вдруге і стала пташкою. Та й полинула до рідного краю. Прилетіла до батьківської хати, защебетала-заспівала. Вийшла з хати стара мати поглянула на пташку і заплакала. Вийшов і батько.
Глянь, старий! Яка пташина ласкава, начебто наша Ластівка (Так звали їхню дочку).
Пташина щебетала й щебетала: «Та Ластівка ж я!» Але ніхто не зрозумів тих слів. Тільки довго вслухалися в пташиний щебіт. Все літо ластівка була вдома, намостила гніздечко в батька під стріхою, щебетала-виспівувала їм. А то витала понад рідним гаєм, торкала крилом хвилі рідної річки, линула над полями. І так їй радісно було.
Та прийшла осінь – затужила ластівка за дітьми своїми. Сумувала довго, а тоді вирішила провідати діток.
Прилетіла до господи свого чоловіка, зазирнула в вікно. А там була вже нова господиня. Вона подавала чоловікові їсти, сміялась до нього. А її дітки сиділи в кутку заплакані та обідрані. Заболіло Ластівчине серденько, згадались материні та батькові вмовляння, щоб не їхала на чужину. Не знала, як допомогти дітям. Часто прилітала, щебетала їм, розважала. І нещасні діти полюбили милу пташку, чекали її, заплакані, голодні. І оченята їм блищали радістю, коли прилітала пташина А одного разу, коли побачила Ластівка своїх дітей побитих, у синяках, стислося їй серденько: мачуха. Почала вона манити їх у поле. Пішли заплакані діти. Та коли вийшли ген далеко в поле – забилась Ластівка у безсиллі: що далі робити ? Так тоскно і сумно співала, гладила крильми діткам голівки, сумно і розпачливо кричала. А потім безсило впала на землю. А коли стямилась, побачила біля себе ластів’ят замість дітей. Защебетали вони і все зрозуміла: і її дітки стали ластівками. Все їм розповіла своєю ластів’ячою мовою. Зраділи дітки, що знайшли матір свою. Знялися високо в небо та й полинули за матір’ю, що повела їх до рідного краю. А там буяла весна. Розщебетались радісно ластівки, мов сонця промені розсипались дзвіночками.
Полюбили люди веселих та лагідних пташок. А вони намостили собі гнізд, вивели діток.
Восени засумували діти за тим краєм, де народилися й виросли. Почали просити матір, щоб згодилась туди полетіти. Не хотілося матері кидати рідний край, але знала, що винна перед дітьми. Адже вона сама дала їм той край за рідний. Та й полетіли. Але не довго там були. Не мостили гнізд, не виводили діток. А весною повернулися назад. Заходилися знову мостити гнізда, виводити діток.
І все більше ставало їх – ластівок: так їх назвали люди. Щороку вони летіли до теплого краю восени, а весною поверталися назад…
Следующая загадка
Интересная загадка про жизнь для детей: Что все люди на земле Делают одновременно?
Загадки 0 2 499
Интересная загадка про день для детей: Что было вчера И что будет завтра?
Загадки 0 2 625
Интересная загадка про возраст для детей: Что в нашей жизни Всегда увеличивается И никогда
Загадки 0 2 018
Интересная загадка про воронку для детей: Сделана для жидкости, А жидкость в ней не
Загадки 0 2 173
Интересная загадка про волосы для детей: Что над собой не видишь? Ответ: Волосы
Загадки 0 1 922
Интересная загадка про звезды для взрослых: Что без учету? Ответ: Звезды Возраст ребенка:
Следующая загадка
Книги читают, а грамоты не знают.
Своих глаз нет, а видеть помогают свет.
Следующая загадка
Какой ответ на загадку "Книги читают, а грамоты не знают. Своих глаз нет, а видеть помогают свет"?
Ответить Комментировать 3 ответа: Марина Малинкина [56K] 1 год назадОчки , пенсне , лорнет , монокль , а в последнее время и контактные линзы (наука не стоит на месте),по моему , все эти приспособления для коррекции плохого зрения , можно смело считать правильным ответом на эту загадку.
Про100 й [71.7K] 1 год назадправильный ответ будет слово ОЧКИ, сами они конечно же не читают, не грамотны, так как предмет неодушевленный, но с помощью них человек может хорошо видеть, читать, тому у кого зрение плохое, нужны ОЧКИ
Елена Д [351K] 1 год назадКонечно же, это "ОЧКИ" - прозрачные стёкла с различными диоптриями, поддерживаемые оправами всевозможных форм и корректирующие проблемное зрение. Некоторым людям без этого предмета просто невозможно обойтись.
Правильный ответ на эту загадку - слово "дверь". Дело в том, что сейчас сама хотела задать ее в вопросе, но поиск выдал, что такая загадка на сайте БВ есть, поскольку, правильный ответ я знаю точно - решила ответить.
1 год назадМне кажется, что это лилия или кувшинка (в принципе это одно и тоже). У нее ножка в земле, а цветок в воздухе, а туловище в воде. Получается, что ответом к этой загадке будет слово ЛИЛИЯ. Жаль эту красоту теперь не часто увидишь.
1 год назадСкорее всего, ответ на эту загадку - малина
А белая серединка - сердечко - обычно остается на ветке, когда малинку срывают.
Думаю, правильным ответом на эту загадку будет также и клубника
В клубничке тоже есть белое сердечко.
1 год назадСобственно говоря - это может быть только " КРАПИВА " - эта замечательная травка не только обжигает но выполняет и лечебные функции . Из крапивы молодой варят зеленые борщи , эта травка является кладезем витамин . Еще в парилку веник из крапивы , тоже очень хорош !
1 год назад
Отгадкой к загадке "Никто не пугает, а она дрожит" будет не что иное, как осина. Как-то так принято считать, что осина очень "трепетное" дерево - и это действительно так: дрожит, гнётся, но не ломается!
Читайте также: