Лина костенко стихи на украинском
Обновлено: 01.05.2024
Це ж треба мати сатанинський намир, чаить в соби невиликовний сказ, щоб тяжко так знущатися над нами, та ще й у всьому звинувачувати нас.
Нравится! 7 Сохранить Опубликовал(а) Мirabella 18 марта 2014 1 комментарий"Найвище уміння - почати спочатку. "
Ще вчора була я висока, як вежа.
Здаться ще трохи — дiстану зенiт.
I раптом, як вибух, — обвал пожежа.
Розтрощений камнь — уже не гранiт.
Руйновище вiри, i розпач, i розпач!
Пiд попелом смутку похований шлях.
Зажуренi друзi сахнулися врозтiч.
Посiяне слово не сходить в полях.
На те й погорльцi, — будуeмо хатку.
Над хаткою небо. А знов голубе.
Найвище умiння — почати спочатку
життя, розумiння, дорогу, себе…
Детективов можно уже не читать, достаточно читать хронику мировых событий. Поплавать в интернете, включить телевизор. Я уже начинаю бояться следующего дня, ибо он может быть еще хуже. Или его может не быть вообще.
У каждого своя пустыня. И свои миражи…
Степень деградации общества тебе не дано вымерять, ты не термометр.
Время — великий карикатурист.
Детективів можна вже не читати, досить читати хроніку світових подій. Поплавати в інтернеті, увімкнути телевізор. Я вже починаю боятися наступного дня, бо він може бути ще гірший. Або його може не бути взагалі. У кожного своя пустеля. І свої міражі.. Ступінь деградації суспільства ти не можеш зміряти, ти не термометр. Час - великий карикатурист.
Нравится! 14 Сохранить Опубликовала Luma 20 марта 2016 КомментироватьОчима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон.
Гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.
Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.
Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти в її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли закохана. Так що бажано стабільно підтримувати в ній цей стан.
Нравится! 8 Сохранить 2 Опубликовал RAMZES 04 марта 2012 3 комментарияЯ скорше дуба врiжу,
Нiж мене поставлять на колiна.
..
Життя iде i все без коректур.
I час летить, не стишуэ галопу.
Давно нема маркiзи Помпадур,
I ми живем уже псля потопу.
Не знаю я, що буде пiсля нас,
в якi природа убереться шати.
Эдиний, хто не втомлюэться, — час.
А ми живi, нам треба поспiшати.
Зробити щось, лишити по собi,
а ми, нiчого, — пройдемо, як тiнi,
щоб тiльки неба очi голубi
… показать весь текст …
Поражение — это наука. Никакая победа так не учит.
Нравится! 9 Сохранить 1 Опубликовал Vanch 13 февраля 2016 КомментироватьЧи нас Господь почуе усiх разом,
Коли так просить кожний про свое?
Я не скажу і в памяті - коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись.
я перевела с украинского языка на русский,чтобы было доступно большей части читателей
А женщина отважная не может быть ОБУЗОЙ…
Спасибо вам большое за сей приоритет!
Поэтам всех веков необходима Муза,
А женщине кто нужен, если она-Поэт .
Життя-така велика ковзаниця. Кому вдалось, не падавши, пройти?
Нравится! 12 Сохранить Опубликовала Галина Прыймак 24 ноября 2017 КомментироватьТрудно любить умную женщину. Всегда боишься упасть в ее глазах. Женщина теряет интеллект, только тогда, когда она влюблена. Так что желательно поддерживать ее в этом состоянии.
Нравится! 11 Сохранить 1 Опубликовала Ясне Сонечко 21 июня 2016 2 комментарияСкiльки рокiв кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.
Нравится! 9 Сохранить 1 Опубликовала amaska 20 января 2013 2 комментарияМи ушкоджене поколiння. Ще вiд предкiв щось узяли, а нащадкам вже не маeмо що передати.
Нравится! 9 Сохранить Опубликовала Галина Прыймак 12 августа 2017 1 комментарийКрила
В память Богдан Ступка
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір"я,
А з правди, чесноти і довір"я.
… показать весь текст …
Страсть — это вдохновение тела, а любовь — это вдохновение души. Любовь, как функции гениталий оставим приматам. Мне нужен космос её глаз…
Нравится! 6 Сохранить 2 Опубликовал Miss Sladkaya 28 декабря 2012 1 комментарийЯке гірке, яке гірке вино.
Кохання, вiрнсть — iстини одвчнi.
Створили iх iще до нас, давно.
А ми… Що ж ми? Лиш випадковi стрiчнi.
Яке гiрке, яке гiрке вино!
Гiрке.гiрке.гiркшого немае,
Мов кров уся просякнута вином,
Коли в нас в головi душа палае,
Стаеш ти перед серцем лиш рабом.
А треба пити. То хороший звичай.
Його створили теж для нас, давно…
За нашу зустрiч! За прощання наше!
Яке гiрке, яке гiрке вино!
… показать весь текст …
Життя iде. I все без коректур.
I час летить, не стишуe галопу.
Давно нема маркзи Помпадур,
I ми живем уже пiсля потопу.
Не знаю я, що буде пiсля нас,
в якi природа убереться шати.
Eдиний, хто не втомлються, — час.
А ми живi, нам треба поспiшати.
Зробити щось, лишити по собi,
а ми, нiчого, — пройдемо, як тiнi,
щоб тiльки неба очi голубi
цю землю завжди бачили в цвiтiннi.
Щоб цi лiси не вимерли, як тур,
щоб цi слова не вичахли, як руди.
… показать весь текст …
Читайте также: