Присказка на украинском языке
Обновлено: 14.11.2024
Приказки та прислів`я про сватів
Приказки та прислів`я про світ
Приказки та прислів`я про селян
Приказки та прислів`я про сердитих
Приказки та прислів`я про сильних і силу
Приказки та прислів`я про сиріт
Приказки та прислів`я про скотарство
Приказки та прислів`я про службу
Приказки та прислів`я про смерть
Приказки та прислів`я про сміливість і відвагу
Приказки та прислів`я про сміх
Приказки та прислів`я про сон і сновидіння
Приказки та прислів`я про справедливість
Приказки та прислів`я про старих, діда і бабу
Приказки та прислів`я про старість
Приказки та прислів`я про попів
Сторінка 1 з 5 Наступна сторінкаСоцмережі
Twitter Follow me!
Facebook Follow me!
Українські Прислів’я та Приказки супроводжують нас на протязі всього життя: народна мудрість передає досвід народу немовлятам, навчає як жити дітей, підказує, як треба себе вести молоді, та зігріває своїм теплом зрілих та розважливих літніх людей.
Що таке прислів’я та приказки
Появу цього виду фольклору відносять до часів, коли ще не було писемності — він став узагальненою пам’яттю народу, в якій зафіксувалось його відношення до життя та висновки щодо морально-етичних цінностей.
Приказками та прислів’ями користувались як зводом правил, що дають відповіді на безліч питань, які виникали в повсякденному житті та стосувались різних сфер. Найчастіше ці вислови мають емоційне забарвлення та передають відношення мовця до висловленого: засуджують, застерігають, повчають, схвалюють, направляють та інше. В кожному такому вислові передано авторитет поколінь українського народу, його естетизм, гострий розум та талановитість у володінні словом.
Прислів’я та приказки — спільне та відмінне
Усна народна творчість, що являє собою коротку, афористично висловлену думку, іноді з алегоричним змістом має назву прислів’я. А приказкою називають короткий сталий вираз, де думка також передається за допомогою переносного змісту, але немає висновку. Основна відмінність між цими двома жанрами фольклору полягає в тому, що приказці властива синтаксична незавершеність.
В українській мові досить часто можна спостерігати явище, коли прислів’я втрачають свою частину і стають приказками. Прикладом може служити прислів’я про мову : «Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш», чи «Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш», з якого часто використовують лише першу частину, що стала приказкою.
Види прислів’їв та приказок
Українські народні прислів’я та приказки висвітлюють усі сторони життя:
- поведінку в суспільстві: «Пильнуй свого носа, а не чужого проса»;
- цінність родинних стосунків: «Найдорожчий клад, як в родині лад»;
- моральні чесноти: «Не одяг красить людину, а добрі справи».
Особливе місце в українському фольклорі займають прислів’я про силу дружби: « Одному не під силу — клич товариша», та прислів’я про відношення до праці: «По готовій роботі і обід смачніший».
Прислів’я та приказки про рідний край передають любов народу до своєї землі як найвищої цінності: «На чужій стороні Вітчизна удвічі миліша», «Без Батьківщини немає людини», «На Батьківщині і шкоринка — пиріг».
Прислів’я та приказки про Україну часто використовувались письменниками та поетами у своїх творах — згадаймо хоча б Шевченка з його «Нема на світі другої України, немає другого Дніпра». Багато з цих фольклорних зразків використовують такі зрозумілі українцям образи природи, наприклад «На хорошу квітку і бджола летить», «Поле бачить, а ліс чує», «Поля, що й курці лапкою нема де ступити».
Сучасність чи минуле
Дехто помилково вважає, що цей фольклорний жанр сформувався в сиву давнину і належить до стародавньої української літератури. Насправді це не так: процес створення нових влучних висловлювань супроводжує життя народу постійно, але випробування часом витримують лише найвлучніші та цікавіші зразки усної народної творчості.
Сучасні прислів’я та приказки торкаються тем здоров’я, рідного краю, мови , вічно актуальних моральних цінностей. Наприклад: «Без сім’ї і свого роду – немає нації, народу», «Наша слава – Українська держава».
Художня довершеність та глибокий зміст народної творчості завжди приваблювали письменників та поетів, що використовували їх у своїх творах. Найяскравіший приклад такого використання — назва роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли як ясла повні».
Читайте також:
У країнські прислів’я та приказки — це глибока духовна криниця, що готова напоїти кожного спраглого до живого слова українця, яка не зміліє та не висохне у віках.
Не лізь / не спіши / не поспішай / не квапся / не сунься / не хапайся поперед батька в пекло[, бо не знайдеш де й сісти].
Дословный перевод: Не лезь/не спеши/не торопись/ не хватайся перед отцом в ад[, потому что не найдешь где и сесть].
Русский аналог: Вперёд батьки не суйся в петлю
Не чiпай лихо, доки воно тихе.
Дословный перевод: Не трогай беду, пока она тиха.
Русский аналог: Не буди лихо, пока спит тихо
Якби не мiй дурень, то i я б смiявся.
Дословный перевод: Если бы не мой дурак, так и я бы смеялся.
Моя хата з краю, нічого не знаю.
Дословный перевод: Мой дом с краю, ничего не знаю.
Русский аналог: Моя хата с краю, ничего не знаю
Не мала баба клопоту та купила порося.
Дословный перевод: Не имела баба хлопот и купила поросёнка.
Русский аналог: У бабы не было печали — купила баба порося.
За дурною головою і ногам нема покою.
Дословный перевод: Из-за дурной головы и ногам нет спокойствия.
Русский аналог: Дурная голова ногам покоя не дает.
Не кажи «гоп», доки не перескочив.
Дословный перевод: Не говори гоп, пока не перепрыгнул.
Русский аналог: Не говори гоп, пока не перепрыгнешь (перескочишь)
Гуртом і батька легше бити.
Дословный перевод: Сообща и отца легче бить.
Русский аналог: Дружные вороны гуся съедают[6]
На тобі, Гавриле, що мені немиле (На тобі, Боже, що мені негоже).
Дословный перевод: На тебе, Гаврила, что мне немило (вариант: На тебе, Боже, что мне не годится).
Русский аналог: На тебе, Боже, что мне негоже.
Чого Івась не навчиться, того й Іван не знатиме.
Дословный перевод: Чему Иванушка не научится, того и Иван знать не будет.
Русский аналог: Не научился Ванечкой, Иван Иванычем не научишься
Пан з паном, а Іван з Іваном.
Дословный перевод: Пан с паном, а Иван с Иваном.
Русский аналог: Гусь свинье не товарищ.
Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка.
Дословный перевод: Ваша Катерына нашей Орыне двоюродная Одарка.
Русский аналог: Ваш плетень нашему забору троюродный брат, «Двоюродный брат троюродному забору».
Збагатів Кіндрат — забув, де його брат.
Дословный перевод: Разбогател Кондрат — забыл, где его брат.
Русский аналог: Сытый голодного не разумеет
Парочка — Семен та Одарочка!.
Дословный перевод: Парочка — Семён да Одарочка!
Русский аналог: Хороша парочка — баран да ярочка! (гусь и гусарочка)
Як Микита воли мав, то Микита й кумував.
Дословный перевод: Когда у Мыкыты волы были, так и Мыкыта кумом был.
Русский аналог: Как богаты, так «здравствуйте», а как убоги, то «до свидания»
Поти старець плохий, поки собаки не обступлять.
Дословный перевод: До тех пор бездомный старик слаб, пока собаки не окружат.
Казав Наум: візьми на ум!
Дословный перевод: Говорил Наум: возьми на ум!
Розумна Парася на все здалася.
Дословный перевод: Умная Парася ко всему способна.
Русский аналог: Наш пострел везде поспел
Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.
Дословный перевод: Летом и утка — прачка, а зимой и Тереся не берется.
Ти йому про Тараса, а він — півтораста . (Я йому про гриби, а він про пироги)
Дословный перевод: Ты ему про Тараса, а он — полтораста. (Я ему о грибах, а он о пирогах)
Русский аналог: Ты ему про Ивана, а он тебе про болвана (Степана). В огороде бузина, а в Киеве дядька. Ты ему про
Фому, а он про Ерёму.
Для нашого Федота не страшна робота.
Дословный перевод: Нашему Федоту не страшна работа.
Русский аналог: Дело мастера боится.
Держись, Хома, іде зима!
Дословный перевод: Держись, Хома, идёт зима!
Хто про Хому, а він про Ярему.
Дословный перевод: Кто про Хому, а он про Ярэму.
Русский аналог: Я ему про Фому, а он мне — про Ерёму
Якби Хомі гроші, був би й він хороший, а нема — всяк мина.
Дословный перевод: Были б у Фомы деньги, был бы и он хороший, а нету — всякий проходит мимо.
Споживай, Хведьку, то хрін, то редьку.
Дословный перевод: Потребляй, Федька, то хрен, то редьку.
Русский аналог: Хрен редьки не слаще
Поганому поросяті і в Петрівку холодно, «Погане порося і в Петрівку мерзне».
Дословный перевод: Плохому поросёнку и на Петров день холодно.
Русский аналог: Плохому танцору ноги мешают.
Говорили, балакали — сіли та й заплакали.
Дословный перевод: Говорили, разговаривали, сели и заплакали!.
Русский аналог: Продавали — веселились, посчитали — прослезились!.
Чому дурні? Бо бідні. А чому бідні? Бо дурні!
Дословный перевод: Почему глупые? Потому что бедные, а почему бедные? Потому что глупые!.
З великої хмари — та малий дощ.
Дословный перевод: С большой тучи — да маленький дождь.
Русский аналог: С паршивой овцы хоть шерсти клок.
Дурень думкою багатіє. Дурень думкою радіє.
Дословный перевод: Дурак мыслью богатеет. Дурак мыслью радуется.
Русский аналог: Дурак думой богат.
Не женись за двома зайцями — жодного не спіймаєш.
Дословный перевод: Не гонись за двумя зайцами — ни одного не поймаешь.
Русский аналог: За двумя зайцами погонишься — ни одного не поймаешь!.
Не святі горщики ліплять!
Дословный перевод: Не святые горшки лепят!
Русский аналог: Не боги горшки обжигают.
Не вмер Данило, болячкою вдавило (Не вмер Гаврило, галушкою вдавило).
Дословный перевод: Не умер Даныло, болезнью задавила (Не умер Гаврыло, галушкой подавился).
Скільки вовка не годуй, а він усе в ліс дивиться! .
Дословный перевод: Сколько волка не корми — он всё в лес смотрит!
Русский аналог: Как волка ни корми — всё равно в лес смотрит!
Краще горобець в руці, ніж лелека в небі
Дословный перевод: Лучше воробей в руке, чем аист в небе.
Русский аналог: Лучше синица в руке, чем журавль в небе.
Язик до Київа доведе і до кия.
Дословный перевод: Язык до Киева доведёт и до палки.
Як пани б’ються — у хлопів чуби тріщать. .
Дословный перевод: Когда паны дерутся — у холопов чубы трещат.
Біда не приходить одна.
Дословный перевод: Беда не приходит одна.
Русский аналог: Пришла беда — отворяй ворота.
Злякав їжака голим задом.
Дословный перевод: Испугал ежа голым задом.
Русский аналог: Дай Бог нашему теляти волка поймати.
Свій розум май і людей питай.
Дословный перевод: Свой ум имей и у людей спрашивай.
Русский аналог: Одна голова хорошо, а две лучше
Розумного пошли — одне слово скажи, дурня пошли — скажи, та й сам за ним піди.
Дословный перевод: Умного пошли — одно слово скажи, дурака пошли — скажи, да и сам за ним пойди.
Русский аналог: Лучше с умным потерять, чем с дураком найти
Розуму не позичиш. Розум за гроші не купиш.
Дословный перевод: Ум не одолжишь, ума за деньги не купишь.
Голова без розуму, як ліхтар без свічки.
Дословный перевод: Голова без ума — как фонарь без свечки.
Поки розумний думає, то дурень вже робить.
Дословный перевод: Пока умный думает, дурак уже делает.
Русский аналог: Думать некогда, трясти надо. Семь раз отмерь — один раз отрежь!
Що написане пером, не вивезеш і волом…
Дословный перевод: Что написано пером, не вывезешь и волом.
Русский аналог: Что написано пером, не вырубить топором.
Око бачить далеко, а розум ще далі.
Дословный перевод: Глаз видит далеко, а ум ещё дальше.
Перед розумом і сила поступається.
Дословный перевод: Уму и сила уступает.
Якщо без діла — слабіє сила.
Дословный перевод: Без дела слабеет сила.
Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
Дословный перевод: Чтобы рыбку съесть, надо в воду лезть.
Русский аналог: Без труда не выловишь и рыбки из пруда.
Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
Дословный перевод: Нужно наклониться, чтобы из колодца воды напиться.
Русский аналог: Без труда не выловишь и рыбки из пруда.
Без труда нема плода.
Дословный перевод: Без труда нет плода.
Русский аналог: Без труда не выловишь и рыбки из пруда.
Без діла сидіти, то можна одубіти.
Дословный перевод: Без дела сидеть — можно одубеть.
Русский аналог: Долог день до вечера, коли делать нечего.
Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.
Дословный перевод: Взялся за гуж — не говори, что недюж.
Русский аналог: Назвался груздем — полезай в кузов. Взялся за гуж — не говори, что недюж
Доки не впріти, доти не вміти.
Дословный перевод: Пока не вспотеть, до тех пор не научиться.
Русский аналог: Повторение — мать учения.
Лежачого хліба ніде нема. Пороби до поту, то й поїси.
Дословный перевод: Лежачего хлеба нигде нет. Поработай до пота, так и поешь.
Русский аналог: Под лежачий камень вода не течёт.
Руки білі, а сумління чорне.
Дословный перевод: Руки белые, а совесть чёрная.
А ну вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
Дословный перевод: А ну вставай, муж (мужчина), третий петух кукарекает!.
Русский аналог: Кто рано встаёт, тому Бог подаёт!
Маленька праця краща за велике безділля.
Дословный перевод: Маленький труд лучше большого безделья.
Не навчишся плавати, поки в вуха води не набереш.
Дословный перевод: Не научишься плавать, пока воды в уши не наберёшь .
Русский аналог: Без труда не вытянешь и рыбку из пруда.
І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.
Дословный перевод: И кузнец, и сапожник, и портной, и на дуде игрец.
Русский аналог: И жнец, и швец, и на дуде игрец.
За невміння деруть реміння.
Дословный перевод: За неумение дают ремня.
Русский аналог: За «нечаянно» бьют отчаянно.
В умілого навіть і долото рибу ловить.
Дословный перевод: У умелого даже долото рыбу ловит.
Русский аналог: Дело мастера боится.
Впродовж віків з вуст у вуста передавали один одному те, що казали в народі в той чи інший час, те, що заповіли батьки.
Мова формує свідомість, творить людину, передає від покоління до покоління культурну спадщину та історію народу. Щоб зрозуміти народ, потрібно зрозуміти його мову. Щоб зрозуміти, як він ставиться до своєї мови – достатньо вслухатись в його прислів’я та вивчити приказки. Мовлення — найперша та найяскравіша характеристика людини, що передає її внутрішній світ: «Птицю пізнаєш по пір’ю, а людину по мові».
Знецінення та зречення мови, неповага до неї та байдужість прирівнюється до неповаги до батька та матері, що негативно впливає на майбутнє роду. «Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається» — саме так вважає український народ, ставлячи відношення до рідної мови на одну сходинку з внутрішньою гідністю людини. Цю мудрість розкриває також наступне прислів’я про мову : «Не те гріх, що в рот, а те, що з рота».
Українська мова в прислів’ях та приказках оспівується та опоетизовується — вона названа «музикою й малюванням душі людської», «дивом калиновим», «не половою». Не дивно, що письменники та поети не раз звертались до цих народних джерел у своїй творчості. Зокрема, поет Дмитро Білоус випустив збірку віршів для дітей, яку так і назвав — «Диво калинове».
Особливості прислів’їв та приказок про слово
У своїй фольклорній творчості народ висловлює не лише відношення до мови, а й багато уваги приділяє слову як уособленню мови як такої. Читаючи прислів’я та приказки про слово, можна зрозуміти, щонайчастіше в цьому узагальненому збірному образі слід розуміти саме мову: «Слово до слова — зложиться мова». Мова складається зі слів, отож мовцю слід бути уважним до кожного слова — саме таку основну думку передає дане прислів’я.
«Слово — не полова, язик — не помело». Що ж таке полова? Це відходи, які з’являлись під час молотіння хліба, що легко розвівалися за вітром. З допомогою цього заперечного образу народ стверджує, що слова не повинні злітати з язика легко та бездумно, а мають бути наповнені змістом та суттю.
У висловлюваннях про мову та слово можна виділити наступні теми:
- повага до «щирого слова й доброго діла», що здатне обігріти «душу й серце»;
- зневажливе ставлення до балакунів та пустомель: «Набалакав стільки, що і в торбу не збереш»;
- обережність в виборі слів, адже «рана від меча загоїться», а від образливого, «лихого» слова — ніколи;
- слово як моральна характеристика людини — «на слові можна мур збудувати»;
- територіальний колорит місцевого мовлення: «Що сільце, то своє слівце».
Важливо, підкреслює народ, щоб слово та діло не розходились між собою: «Будь господарем своєму слову». Словами не варто «кидати на вітер», бо таким чином змарнуєш свою репутацію.
Читайте також:
Вивчаючи та запам’ятовуючи афористичні прислів’я та поетичні читач зможе долучитись до тих духовних скарбниць, що збагачують душу та серце, надихають жити та творити на рідній землі.
Читайте также: